Тимошенко и Янукович договорились о коалиции

Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко и лидер Партии Регионов Виктор Янукович предварительно согласовали проект «Большого договора», который предполагает создание широкой коалиции, а также текст новой конституции.

Как сообщает «Украинская правда», это произошло в субботу, когда Тимошенко и Янукович провели очередные переговоры о создании широкой коалиции.

В последней редакции проект «Большого договора» предполагает совместные действия Блока Юлии Тимошенко (БЮТ) и Партии Регионов до 2024 года, в том числе участие в парламентских выборах единым блоком.

Проект новой конституции предполагает избрание президента в парламенте и пролонгацию полномочий нынешней Верховной Рады до 2014 года.

Напомним, лидер Партии Регионов (ПР) Виктор Янукович отрицал информацию о том, что ПР ведет переговоры с БЮТ о создании коалиции.

«Сейчас переговоров с БЮТ мы не ведем. Сегодня эти переговоры с БЮТ приостановлены по разным причинам. Поэтому никаких переговоров нет», — подчеркнул Янукович.

В то же время его коллега по партии, заместитель председателя ПР Николай Азаров на конкретный вопрос журналистов о возможности создания коалиции Партии Регионов и БЮТ ответил: «Я выступаю за профессиональное правительство, и, если конфигурация в парламенте позволит создать такое профессиональное правительство, то его можно поддержать».

МВФ и Всемирный банк предрекают Украине банковский кризис

На Украине сохраняется риск перерастания сложной ситуации в отдельных банках в системный банковский кризис. Об «Зеркалу недели» заявили председатель миссии Международного валютного фонда в Украине, заместитель директора Европейского департамента МВФ Джейла Пазарбазиолу и директор Всемирного банка по Украине, Беларуси и Молдове Мартин Райзер.

«Признаки напряжения значительно отличаются среди банков Украины, но остается риск того, что трудности, с которыми столкнулись отдельные банки, перерастут в системный банковский кризис», — отмечают международные эксперты.

По словам Пазарбазиолу и Райзера, системный банковский кризис может начаться в случае падения доверия к банкам до того предела, когда вкладчики начинают считать, что ни один банк не является достаточно безопасным, и вместо перехода в другие банки вообще покидают банковскую систему.

«Степень такого губительного влияния обычно зависит от размера банков, имеющих острые проблемы с ликвидностью или платежеспособностью», — отмечают они.

Эксперты убеждены, что когда существует вероятность такого кризиса, государство обязано вмешаться и поддержать банковский сектор.

«Когда центральный банк предоставляет ликвидность финансовой системе, правительство, со своей стороны, использует бюджетные ресурсы для предоставления нового капитала, кредитов и (или) гарантий системным банкам, акционеры которых не способны мобилизовать дополнительный капитал», — поясняют они.

В такой ситуации перед органами власти предстают три основных задачи: возобновить доверие общества к банковской системе страны, защитить банковскую систему с наименьшими расходами для налогоплательщиков и укрепить банковскую систему, чтобы она стала более устойчивой к будущим кризисам, отмечают Пазарбазиолу и Райзер.

Клюев: Если мы "попросим" из партии с десяток человек, она только окрепнет

"Регионал" Андрей Клюев прогнозирует, что в ближайшее время из Партии регионов выйдет несколько ее членов.

"В Партии регионов, как и в любой другой политической силе, периодически происходит ротация кадров. Некоторые люди как приходят, так и уходят — и ничего страшного не происходит. Думаю, что партия только окрепнет, если мы еще с десяток человек из нее попросим", - сказал Клюев в интервью "Киевскому телеграфу".

При этом он отметил, что "ничего страшного в этом нет" и о расколе партии речи не идет.

"Думаю, в ближайшее время еще несколько человек выйдут из рядов нашей партии, и не исключено, что будут пытаться уйти со скандалом. Но это будет их собственный скандал в силу особенностей характера или "особых заданий извне". Для партии подобного рода эксцессы не ощутимы", - сказал Клюев.

Он также отметил, что "политическим конкурентам Партии регионов выгодно вбить клин между Януковичем, Ахметовым, Клюевым, Рыбаком, Азаровым", чтобы в партии "начались реальные неприятности и произошел настоящий раскол".

"Мы это проходили в 2005 году: целые группы политтехнологов работали над тем, как "поссорить всех со всеми", чтобы разорвать партию на части. Но мы все это видим и знаем о подобных планах. Поэтому у политтехнологов ничего и не получается", - отметил Клюев.

Комментируя заявление бывшего члена Партии регионов Инны Богословской о ее намерении баллотироваться в президенты, Клюев сказал, что оно не стало для него новостью.

"Это — технические кандидаты, и у них нет никаких шансов стать главой государства. Их задача — попытаться снизить рейтинг лидера Партии регионов Виктора Януковича. Думаю, они станут критиковать и Юлию Тимошенко. Я также точно знаю, в чьей игре и кому это будет поддержкой", - сказал он.

На вопрос, правда ли, что новый глава секретариата президента Вера Ульянченко тесно связана с Партией регионов, Клюев ответил:

"У меня лично с Верой Ивановной давние, хорошие отношения. Но это не означает, что и в политике у нас тоже гармония. Вера Ивановна — человек опытный, коммуникабельный, приятная в общении женщина. Но говорить о том, что у нас какие-то единые политические цели, нельзя. Подобного никогда не было и нет".

Говоря о возможном сотрудничестве с "Единым центром", Клюев отметил:

"У Виктора Балоги есть партия "Единый центр", около 10 депутатов парламента, к которым мы периодически, когда надо принимать нужные стране законопроекты, обращаемся за помощью. Вот такое сотрудничество возможно. Почему нет?".

Украинская правда

Кабмин уволил зампреда правления «Нафтогаза»

Кабинет министров Украины своим распоряжением уволил заместителя председателя правления НАК «Нафтогаз Украины» Владимира Триколича. Текст соответствующего распоряжения Кабмина (№554-р от 27 мая) обнародован на Правительственном портале.

Согласно документу, Триколич уволен в соответствии с поданным заявлением. Напомним, В.ТРИКОЛИЧ был назначен заместителем председателя правления НАК «Нафтогаз Украины» 9 января 2008 года.

Триколич с февраля по апрель 2000 года занимал должность зампредседателя правления НАК «Нафтогаз Украины», а с апреля 2000 года по июль 2004 года - первого заместителя председателя правления НАК «Нафтогаз Украины».

Украине советуют поскорее спасать банки

Украина должна решительно перейти к внедрению стратегии реабилитации банковского сектора, разработанной украинскими органами власти при поддержке международных финансовых учреждений. Об этом заявили глава миссии МВФ в Украине, заместитель директора Европейского департамента МВФ Джейла Пазарбазиолу и директор Всемирного банка по Украине, Беларуси и Молдове Мартин Райзер.

Пазарбазиолу и Райзер отметили, что эта стратегия предусматривает реализацию государственной программы рекапитализации системных банков и начало реструктуризации коммерческих банков, не являющихся системными, но страдающих от острой нехватки ликвидности и капитала, которую не могут пополнить их владельцы.

«Сейчас пришло время решительно перейти к внедрению этой стратегии. Промедление привело бы к дальнейшим потерям активов и увеличению расходов для государства», - подчеркнули они.

«Стабилизация депозитов в мае 2009 года пока создает благоприятную ситуацию и повышает шансы на успех. Решающее значение будут иметь также последовательность и настойчивость. Следует избегать контрпродуктивных шагов, таких как недавний запрет отчуждать имущество, находящееся в залоге по кредиту», - добавили эксперты.

По материалам «Интерфакс-Украина», «Зеркало недели»

«ForUm»

Россия не пойдет навстречу Украине из-за Ющенко

Премьер-министр России Владимир Путин заявляет, что предоплата Россией транзита газа в Европу через Украину маловероятна, в частности, из-за позиции Президента Украины Виктора Ющенко. Об этом сказано в заявлении, обнародованном на официальном сайте премьера РФ.

По словам Путина, проведенные переговоры показывают, что у Украины могут возникнуть проблемы с выполнением очередного платежа за российский природный газ, поставляемый для внутреннего потребления и закачки в подземные хранилища, что увеличивает «риск новых сбоев в транзите российского газа европейским потребителям». «В рамках поиска выхода из сложившейся ситуации премьер-министр Украины Юлия Тимошенко предложила, чтобы Россия осуществила предоплату за транзит газа в Европу на 5-7 лет вперед в сумме около 5 млрд. долларов США. Примерно столько же украинцы должны заплатить за российские поставки. Реализация подобной схемы представляется маловероятной как минимум по трем причинам», – считает Путин, которого цитирует «УНИАН».

Первое, по его мнению, «Президент Украины Виктор Ющенко в своем недавнем выступлении по сути объявил такой вариант незаконным.

Второе - согласно подписанной 23 марта 2009 г. в Брюсселе Совместной Декларации ЕС-Украина по модернизации украинской газотранспортной системы планируется провести существенное изменение организационной структуры газового комплекса Украины. То есть, сейчас мы не можем с уверенностью сказать, с кем именно в перспективе предстоит работать «Газпрому» по исполнению контрактов на поставку газа Украине и обеспечению транзита европейским потребителям.

Третье - в условиях глобального кризиса, снижения цен на газ и объемов продаж достаточно сложно аккумулировать такую сумму, как 5 млрд. долларов», – говорится в заявлении Путина.

«ForUm»

Яценюк "наехал" на Ющенко

Кризис украинско-российских отношений является результатом ошибок действующего президента Украины Виктора Ющенко. Как сообщает Zaxid.net, об этом заявил экс-спикер Верховной Рады (ВР), лидер «Фронта перемен» Арсений Яценюк, выступая в Киеве на собрании экспертов «Украина — Россия: пути преодоления кризиса в отношениях».

Яценюк в ухудшении ситуации обвинил также Юлию Тимошенко и Виктора Януковича.

«Темой отношений с Россией манипулировали, но, в сущности, не было реализовано ни одного большого общего экономического проекта. И эту пустоту заполнили политтехнологи», — отметил Яценюк.

По его словам, в результате непродуманной риторики и украинского и российского руководства стало формироваться негативное отношение «на уровне простых людей».

Яценюк считает, что идеология — «чтобы иметь красивые отношения с Западом нужно иметь напряженные отношения с Россией» — продемонстрировала свою ошибочность. «Наступило время прагматичных отношений. Мы не в колониальном мире живем. И мы должны понять, что Украина и Россия — большие государства и позитивные конкуренты. Мы нужны друг другу в экономическом плане», — сказал он.

Напомним, президент Украины Виктор Ющенко заявил, не хочет, чтобы россияне воспринимали действия украинской стороны как антироссийские. «Я хочу, чтобы россияне не воспринимали действия украинской стороны как антироссийские. Мы строим свое государство, с уважением относясь к независимости и суверенитету других стран. И такого же отношения требуем от соседей: пора забыть об амбициях метрополии и обидах колонии, их место в истории», — заявил Ющенко.

Президент Украины уверен: «Исходя из этого понимания нам нужно строить совершенно новые отношения – равноправные и прагматичные. Именно этого от нас ждут народы наших стран, между которыми действительно сложились близкие, дружеские, добрососедские и даже родственные отношения. В измерении человеческих судеб важны не политические противоречия, а серьезная совместная работа, начиная с экономического сотрудничества, вопросов образования, социального, пенсионного обеспечения».

Правозащитник: Витренко онанирует в изнасилованном Крыму

Заявление Прогрессивной соцпартии Украины Натальи Витренко о возможности проведения всеукраинского референдума по присоединению Крыма и Севастополя к России в ответ на украинизацию русских школ Севастополя – это профанация крымско-российской идеи. Об этом говорится в заявлении председателя Крымской республиканской организации «Вера» Святослава Компанийца, оказавшемся в распоряжении «Росбалта».

«Смелое, на первый взгляд, заявление партии Витренко о возможности проведения всеукраинского референдума по присоединению Крыма и Севастополя к России в ответ на украинизацию русских школ Севастополя – к сожалению, профанация крымско-российской идеи, которую отстаивают борцы за российский Крым почти 18 лет», — сказано в заявлении под названием «Об очередном рецидиве политического онанизма витренковцев».

Правозащитник отмечает, что проведение референдума о статусе Крыма из-за проекта постановления о роспуске Севастопольского горсовета «умножает на нуль многолетние усилия русских патриотов», посокольку «русское движение Крыма и Севастополя ставит своей целью не сохранение полномочий нынешних депутатов от украинских партий, а воссоздание единого Отечества и воссоединение полуострова с остальной Россией правовым путем».

Упоминание лидером Блока Натальи Витренко в Севастопольском горсовете Евгением Дубовиком в качестве юридической и правовой базы статей Конституции Украины, в которых говорится о референдуме по изменению территории, вызывает недоумение и возмущение у активиста «Веры».

«Я хорошо знаю настроения севастопольцев, часто бываю в бывшем городе русской славы, брошенным временщиками на произвол судьбы. Мне трудно представить, чтобы, например, ветеран Великой Отечественной войны, член Союза писателей РФ Александр Георгиевич Круглов хотел бы узнать мнение «свидомых» украинцев, которое они выскажут на референдуме о том, можно ли Севастополю и Крыму вернуться в состав России или нет. Будучи опытным политиком, Евгений Дубовик, кроме того, не может не понимать, что даже в фантастической ситуации проведения такого референдума даже «пророссийские» жители Донбасса – лучшие друзья ВМСУ — скажут «нет» волеизъявлению севастопольцев и крымчан», — уверен Компаниец.

Он недоумевает: «Какое отношение к статусу Севастополя имеют односторонние не правовые акты Киева, когда есть Постановление ВС России от 9 июля 1993 г. «О статусе города Севастополя», где подтверждается российская принадлежность основанной в XVIII веке по прямому указу Петербурга военно-морской крепости?! К тому же на городском референдуме 26 июня 1994 года была выражена воля жителей г. Севастополя и моряков-черноморцев, 89% которых положительно ответили на вопрос о российском статусе города-героя. После чего городской совет 23 августа того же года принял соответствующее решение. Так что же мешает Дубовику и депутатам из Блока Натальи Витренко выполнять это решение? И не заниматься политическим онанизмом и превращением в фарс идеи, за которую реально подвергаются уголовному преследованию настоящие русские патриоты, такие, как мой товарищ, координатор НФ «Севастополь – Крым – Россия» Валерий Подъячий, которого судят по 110 статье УК».

Компаниец подчеркивает, что «референдум о статусе всего полуострова уже проведен – раз и навсегда – в 1991 году». «Только решительные, систематические требования результатов его имплементации – надежная дорога домой, в Россию», — заявил он.

В итоге, отмечает Компаниец, «Дубовика отпускают с «благой вестью» из СБУ, а Подъячему (лидер Народного фронта «Севастополь — Крым — Россия» Валерий Подъячий — прим. ред.) грозит тюремное заключение потому, что Валерий не строит замки на песке, а своими судебными исками не оставляет камня на камне от «правовых» претензий бывшей союзной республики на доставшийся ей по прихоти коммбаринов Хрущева и Ельцина дважды изнасилованный русский полуостров».

Правозащитник добавил, что «на многочисленные, организованные «Русской общиной Крыма» митинги в поддержку Валерия Подъячего и Семена Клюева возле здания Апелляционного суда АРК с февраля по май текущего года – не пришел ни один функционер ПСПУ».

Компаниец сравнивает Витренко с лидером крымских коммунистов Леонидом Грачом, которого он называет «неформальным кучмистом». «Считаю, что показательным для ПСПУ является пример яркого неформального кучмиста — Леонида Грача, который резко отмежевался от проведения референдума по отделению полуострова от Украины и подтвердил, что всегда делал всё, чтобы Крым был украинским. Он признался, что помогал и Кравчуку и Кучме удерживать Крым в составе Украины. Это выглядит, по крайней мере, честно», — резюмировал правозащитник.

Как сообщалось, Крымский республиканский комитет Прогрессивной социалистической партии Украины намерен инициировать проведение всеукраинского референдума по вопросу отделения Крыма от Украины и присоединения его к России в ответ на инициативу депутатов Верховной Рады Украины о роспуске Севастопольского городского совета.

Лидер фракции Блока Витренко в горсовете Севастополя депутат Евгений Дубовик был вызван в Службу безопасности Украины (СБУ) для пояснений по поводу своего заявления о возможности проведения референдума по присоединению Крыма и Севастополя к России. «Я дал ссылки на Конституцию, закон о референдуме, дал им понять, что мое заявление имеет под собой юридическую и правовую базу», – рассказал депутат.

«Сначала мне хотели сказать, что сепаратизмом попахивает, дележом границы. Но нет, вопрос стоял именно так – раз режим Ющенко нарушает права человека в Крыму и Севастополе, раз режим Ющенко может себе позволить поставить под сомнение Хартию о языках, «Большой договор» с Россией, то народ вправе в соответствии с Конституцией ставить вопрос на всеукраинском референдуме», – привел Дубовик свои доводы.

«Товарищи в погонах вели себя очень корректно, как и подобает СБУ. Беседа прошла в течение часа в нормальной обстановке. Им стало понятно, что закон не нарушен», – утверждает он.

Коалицию БЮТ и ПР будет уже во вторник?

Объединение БЮТ и Партии регионов в коалицию может состояться уже в ближайший вторник.

Такую информацию озвучила председатель секретариата президента Вера Ульянченко в эфире канала "Інтер".

"Сегодня вся страна в ожидании информации об объединение двух фракций. Партия регионов и БЮТ ведут интенсивные переговоры по объединению, по антикризисной коалиции. Мы слышим информацию, что во вторник на заседании Верховной Рады, будет объединено", - заявила Ульянченко.

Она спросила у присутствующего Юрия Бойко, как же они собираются объединяться, если они так критикуют БЮТ за газовые контракты. Также вопрос о возможном объединение она адресовала бютовцу Сергею Соболеву.

"Если позиция БЮТ будет поддержана, и в парламенте в конце концов появится коалиция четырех – БЮТ, НУНС, Блока Литвина и Партии регионов – тогда план действий будет планом противостояния кризису", - заявил Соболев в ответ.

Вместе с тем Юрий Бойко сослался на позицию Виктора Януковича, что коалиция будет создана лишь на принципах, которые приемлемы для избирателей партии.

При этом он отметил, что "объединительные процессы приветствуются всеми людьми. Народ ждет, чтобы парламент заработал, была создана мощная коалиция", - заявил регионал.
'

Украинская правда

Вера Ивановна увидела расправу над своими птенцами

Председатель секретариата президента и председатель совета НСНУ Вера Ульянченко считает, что происходит "расправа" над представителями партии в правительстве.

Об этом она заявила в эфире "Свободы" на "Интере".

"Абсолютно согласна, что сегодня мы видим расправу над министрами, которые представляют НУНС в правительстве", - заявила она.

По словам Ульянченко, это происходит потому, что представители партии "никогда не сойдут на популизм".

Она также высказала мнение, что изменения в министерствах, когда речь идет о "фактически правительстве пустых кресел", вызваны желанием избежать ответственности.

На вопрос, не связаны ли эти изменения в правительстве, с зачисткой мест под представителей Партии регионов и новую коалицию, Ульянченко отметила, что хотела бы смотреть на это шире.

"Я хочу сказать, что КРУ превращается сейчас на инструмент расправы", - заявила она, имея в виду ситуацию с министром обороны.

Банковая: если "Газпром" захочет предоплату - транзит остановится

Переход на систему предоплаты за поставки российского газа остановит транзит по территории Украины.

Об этом заявил руководитель главной службы социально-экономического развития секретариата президента Роман Жуковский в эфире телеканала Интер.

"Если мы хотим обеспечить себя собственным газом, то мы должны прекратить транзит, потому что газ будет двигаться совсем в противоположном направлении, чем сейчас", - отметил он.

"Когда мы делали это в начале года, то у нас в хранилищах было больше 30 миллиардов кубометров, и давление, которое был в хранилищах, позволяло делать эту схему - обеспечивать нас газом, который мы накопили", - сказал Жуковский.

"Сейчас в хранилищах 17 миллиардов кубометров, а когда объем газа в хранилищах падает ниже 20 миллиардов кубометров, давление уже недостаточно, чтобы мы могли обеспечить газом, который у нас есть в хранилищах", - пояснил он.

Также присутствующий в студии первый заместитель главы СБУ Валерий Хорошковский заявил, что закачку газа в хранилища на осенне-зимний период необходимо было начать с 15 апреля.

"Если мы срочно не начнем закачку газа, мы уже имеем проблему, уже зимой", - сказал он.

Кроме того, Жуковский заявил, что секретариат президента не может получить информацию об исполнении бюджета.

"Она не публикуется казначейством. Мы подготовили письмо президента правительству, чтобы нам такую информацию предоставили", - сказал он.

"Премьер-министр прислала ответ, что эта информация должна отправляться министерством финансов, а министерство финансов написало, что она должна выдаваться казначейством, а казначейство написали, что, согласно бюджетному кодексу, оно всю информацию предоставляет министерству финансов", - рассказал Жуковский .

"Все проблемы решаются за счет того, что используются накопленные средства единого казначейского счета. Фактически, по состоянию на 18 мая, у нас был почти ноль на счетах казначейства", - сообщил он.

Украинская правда

Путин почти выдвинул Украине территориальные претензии. На всю территорию

Риторика керівництва Росії проти України стає дедалі агресивнішою, хоча іноді здавалося, що далі вже нікуди. Щойно Росія, вперше після "стояння на Тузлі" 2003, майже офіційно висловила Україні територіальні претензії.

Російська інформаційна агенція "Інтерфакс" оприлюднило повідомлення наступного змісту: у розмові з журналістами російський прем’єр-міністр Володимир Путін поцікавився, чи читали вони щоденники Денікіна: "Обов'язково прочитайте! Там у нього є міркування про велику та малу Росію, Україну. Він каже, що нікому не повинно бути дозволено втручатися у відносини між нами, це завжди було справою самої Росії".

Далі російська інформагенція передає слова російського прем’єра нібито "в переказі" архімандрита Московського патріархату Тихона: "Путін згадав, як він читав мемуари Денікіна, в яких той каже, що при всій своїй нетерпимості ставлення до радянської влади, навіть думати про розчленування Росії – це вже злочин. Однією з головних думок праць та політичної діяльності Денікіна було недопущення розчленовування Росії, особливо коли мова йде про малоросійську землю – Україну", – згадав слова прем'єра архімандрит.

"Злочин, це якщо хтось тільки починає говорити про поділ Росії та України, навіть коли про це говорять учасники білого руху, або іноземці", – сказав Путін, згадуючи мемуари Денікіна. – "До таких ідей генерал був абсолютно нетерпимий", – додав прем'єр у розмові з Тихоном.

Отже, суть повідомлення зводиться до наступного.

По-перше, російський прем’єр досить прозоро дав зрозуміти, що вважає територію України "російською".

По-друге, Володимир Путін назвав Україну "малою Росією" в російському, а не автентичному розумінні цього слова, як частину Росії (нагадаємо, в пізньому Середньовіччі назва Мала Русь означала "справжня, корінна Русь", на відміну від підвладних цій Русі територій, серед яких було й Залісся, як тоді назвалася територія сучасної Центральної частини Росії).

По-третє, Путін дуже вільно підійшов до слова "злочин" і приписав до злочинців більшість українського народу, який, як відомо, абсолютною більшістю підтримує незалежність України - а отже, в розумінні Путіна, виступає за "відокремлення України від Росії".

За різними соціологічними даними від 72% до 85% українського населення підтримує незалежність своєї країни, проти 8-17%, що за цими ж даними її не підтримує.

Нарешті, Путін спробував залякати не лише Україну, але й Захід, назвавши "злочином" спроби "втручатися" у відносини України і Росії, тобто підтримку Заходом незалежності й територіальної цілісності України. За Путіним, відносини з Україною є "справою самої Росії", а навіть не Росії й України.

Як відомо, у квітні минулого року на зустрічі з американським президентом Джорджем Бушем Володимир Путін заявляв, що частина території України "подарована Україні Росією".

Зрозуміло, що до реальної історії такі заяви Путіна мають мало відношення. Якщо справді почати шукати, хто кому і що подарував, то можна згадати, що першою державою, яка малу владу над фіно-угорськими та слов’янськими племенами в центрі сучасної Росії була Київська держава, збудована предками українців.

Українці немало допомогли Росії здійснити ті територіальні прирощення, які вона сьогодні має, починаючи від Смоленська і Калінінграда і закінчуючи Сибіром. Зрештою, 7 мільйонів солдатів-українців в радянській армії, діючи разом з іншими народами СРСР, дали змогу росіянам, як і українцям, зберегтися як народам.

Крім того, нещодавно Путін заявив, що Росія була "ініціатором незалежності України". Хоча все було навпаки: саме незалежність України зробила безнадійними спроби зберегти СРСР і дала Росії можливість отримати незалежність від союзного центру.

Заява Путіна дещо згладжена "історичним контекстом", у якому вона була сказана, "переказом" слів Путіна архимандритом Тихоном та формальним статусом самого Путіна. Адже ще є глава держави Дмитро Медведєв. Проте зрозуміло, що реальне перше місце в російській ієрархії займає саме Путін.

Тому до заяв російського прем’єра варто віднестися максимально серйозно. Якщо врахувати смакування в російських експертних колах теми майбутньої війни з Україною, цілком неприйнятні для цивілізованих людей офіційні (!) заяви Росії по Голодомору тощо, то картина вимальовується дуже загрозлива.

У ній остання зава Путіна – лише найгучніший акорд. Вона свідчить про загальну атмосферу ворожості щодо України, яка існує в правлячих колах Росії, де виразна антиукраїнська пропаганда російських ЗМІ – лише вершина айсбергу.

Антиукраїнська пропаганда в Росії вже дає свої плоди. Результати опитування, проведеного російським "Левада-Центром" і КМІС, показали, що 62% опитаних росіян заявили про негативне ставлення до України. Згідно з тими ж опитуваннями "Левада-Центру" і КМІС, 91% українців позитивно ставляться до Росії.

В українців переважає позитивне ставлення до російського та всіх інших народів, що підтверджує толерантність та психічне здоров’я українського населення.

Чому ж у Росії розкручується маховик ненависті до України?

Серед суб’єктивних причин – спроба російського керівництво звичними 24-годинками ненависті" відвернути увагу від економічного стану в країні.

Свого часу Путін обіцяв подвоєння ВВП Росії з 2003 до 2010. На тлі нинішнього падіння економіки, очевидно, що ця обіцянка вже провалилася. А Україна, з її постійними політичними скандалами, неконсолідованою владою і не достатньо серйозним ставленням до проблем національної безпеки – зручний об’єкт для вправляння у великоджержавності. Адже Китаю чи США Росія нізащо не скажеш того, що може Україні.

Крім того, наближається "проблема 2012", коли мають відбутися нові президентські вибори в РФ. Путін нещодавно заявив, що сподівається на те, що і він, і Дмитро Медведєв виходитимуть у питанні свого політичного майбутнього з власних досягнень.

Коли економічних досягнень – катма, залишається "приростати територію". Або хоча б почати війну, щоб було зрозуміло, що лідер намагався, але "вороги і закуліса" заважають.

А там і за економіку всі забудуть. Тож у потрібний момент виплекана офіційною владою Росії ненависть у суспільстві може конвертуватися у готовність стріляти по українцях. При цьому треба визнати, що російська пропаганда, а за нею й росіяни, недолюблюють абсолютну більшість глобусу – якщо це може хоч якось нас втішити.

Нинішнє російське керівництво надзвичайно ідеологізоване. Російські політики, експерти, політологи в буквальному сенсі слова марять воєнною силою, і не лише у відносинах з Україною.

Цю параною можна спостерігати на багатьох заходах за участі росіян. Ідеологізація російської влади відбулася під впливом специфічного світогляду, властивого спецслужбам, яких нині не стримує ані ЦК КПРС, ні цивільна політична чи економічна еліта. Тим більше на тлі сучасних невдач в економіці. Значно легше вдаватися до риторики й брязкання зброєю, ніж підвищувати конкурентноздатність власної країни.

Ідеологізація російської еліти супроводжується своєрідним ідеологічним пошуком. Офіційна російська пропаганда подекуди й досі не бажає визнавати факт, що Росія, як етнос і держава, є нащадком, хоч і досить самобутнім, фіно-угорських, слов’янських і тюркських племен, що певний час перебували під впливом Києва і значно довший – під владою Золотої Орди та її нащадків.

Незаперечний науковий факт полягає в тому, що за Середньовіччя Русь – це територія Центральної і Західної України, а русин – це мешканець Центральної, а з ХІІ століття і Західної України.

Росія, як і будь-яка інша держава, традиційно шукає величі в минулому. Але при цьому вона чомусь прив’язує свою історію то до Риму, то до Києва, то нині до Візантії. 50-мільйонний слов’янський і переважно православний український народ, що є єдиним прямим спадкоємцем державності й культури Київської Русі і який досить одностайно підтримує незалежність своєї країни, просто не вписується в окремі концепції, поки що панівні в Росії.

Звідси й мрії про розчленування України, а також ностальгія за часами Голодомору та тодішніми методами масового убивства українців.

Чи означає це, що вже завтра чи післязавтра Росія нападе на Україну? Не обов’язково. Хоча й не виключено. Було б краще, аби в Москві ще раз згадали масштаби України та, можливо, спробували знайти на карті світу країни, які колись уже нападали на Україну.

Залякати окремі країни Європи Росія ще подекуди може. Важче зі США. "Янкі" ніколи б не досягли свого нинішнього статусу, якби були аж надто полохливі. У США добре розуміють вагу незалежності України для безпеки в Європі, яку там розглядають невіддільною від безпеки самої Америки.

Хартія, підписана між Україною і США минулого року, зазначає, що "Сполучені Штати Америки поділяють життєву зацікавленість у сильній, незалежній Україні". Що на практиці означає і як далеко може зайти "життєва зацікавленість", мало хто собі уявляє. Але факт існує.

Отже, які висновки?

По-перше, всім в Україні, і особливо недалеким політикам, слід усвідомити масштаб загроз, які існують для України в сьогоднішньому мінливому світі. Політикам не варто розхитувати човен, тим більше у 8-бальний шторм, за шкалою Бофорта.

Постійним безладом вони створюють видимість слабкості України та, по суті, провокують агресію. Україні як ніколи потрібна ефективна влада, максимально зв’язана з народом, зміцнена його волевиявленням і підтримкою.

По-друге, країна такого масштабу і з такими ресурсами, як Україна, цілком здатна створити оборонну систему, за якої інші держави, навіть дуже потужні, десять разів подумають перед тим, як починати агресивні дії.

Водночас армія такої країни, як Україна, не може дозволити собі мати бюджет, в 13 разів менший за турецький, або як у половини одного з численних російських воєнних округів. Політикам слід вчитися з повагою і відповідальністю ставитися до безпеки, а не сподіватися на "рятівний чемодан", з яким у разі чого можна "злиняти" з країни, яку вони просто тимчасово використовують для грабунку.

Ось, наприклад, офіційні дані по оборонних витратах деяких крихітних держав Європи за 2008 рік, які, до того ж, мають ризики для своєї безпеки неспівмірно менші, ніж існують для України: Болгарія – $1,316 мільярдів, Чехія – $3,173 мільярдів, Данія – $4,418 мільярдів, Естонія – $452 мільйонів, Греція – $9,989 мільярдів, Угорщина – $1,850 мільярдів, Латвія – $545 мільйонів, Литва – $548 мільйонів, Люксембург – $228 мільйонів., Нідерланди – $12, 093 мільярдів, Польща – $10, 169 мільярдів, Румунія – $3.017 мільярдів. Допомога приходить лише до тих, хто сам здатен оборонятися.

Україна має вирішити тонке завдання – одночасно не піддаватися на провокації й найрішучішим чином захищати свої життєві інтереси.

Водночас, проводячи активну політику на підтримку гарантій своєї безпеки, Україні варто зробити все, щоб зберегти шанс на перспективу нормалізації відносин з Росією. Якщо Росія буде готова співробітничати з Україною на рівних і не підривати її державність – це принципово новий формат відносин, який повинен мати майбутнє.

Україна, у свою чергу, має додатково і, найголовніше, переконливо для Росії зобов’язатися не створювати проблем для безпеки Росії зі своєї території. Для російських політиків і експертів з їхніми конспірологічними теоріями досить важко зрозуміти, що Україна не має жодного інтересу для того, щоб шкодити Росії.

У української держави єдиний інтерес – забезпечити свою безпеку й гідне місце у світі на тривалу перспективу. Поки що формат взаємоповажних відносин України з Росією не проглядається. Але не факт, що ситуація не може змінитися.

Тому слід готуватися до гіршого, при цьому не припиняючи робити все, щоб виправити ситуацію на краще.

Можливо, Москва нарешті почує народну мудрість – "не рий сусідові яму, а то він використає її як окоп". Якщо Росія обере інший варіант відносин з Україною – це буде її вибір. До нього Україна має бути безумовно готова, але вплинути на нього не можемо.


Олександр Палій, політолог, кандидат політичних наук, для УП

МВФ и ВБ призывают Украину начать реабилитацию банковского сектора

Украина должна решительно перейти к внедрению стратегии реабилитации банковского сектора, разработанной украинскими органами власти при поддержке международных финансовых учреждений. Об этом заявили глава миссии МВФ в Украине, заместитель директора Европейского департамента МВФ Джейла Пазарбазиолу и директор Всемирного банка по Украине, Беларуси и Молдове Мартин Райзер.

Пазарбазиолу и Райзер отметили, что эта стратегия предусматривает реализацию государственной программы рекапитализации системных банков и начало реструктуризации коммерческих банков, не являющихся системными, но страдающих от острой нехватки ликвидности и капитала, которую не могут пополнить их владельцы.

«Сейчас пришло время решительно перейти к внедрению этой стратегии. Промедление привело бы к дальнейшим потерям активов и увеличению расходов для государства», - подчеркнули они.

«Стабилизация депозитов в мае 2009 года пока создает благоприятную ситуацию и повышает шансы на успех. Решающее значение будут иметь также последовательность и настойчивость. Следует избегать контрпродуктивных шагов, таких как недавний запрет отчуждать имущество, находящееся в залоге по кредиту», - добавили эксперты.

По материалам «Интерфакс-Украина», «Зеркало недели»

«ForUm»

Ющенко решил стать самостоятельным

Партия «Народный Союз «Наша Украина» будет принимать самостоятельное участие в парламентских выборах. Об этом заявила председатель совета НСНУ, руководитель Секретариата Президента Вера Ульянченко вчера в эфире украинского телеканала.

«Больше наша политическая сила – НСНУ – не будет формировать блок», поскольку в блоке приходится нести ответственность за всех его участников, сказала Ульянченко.

При этом она отметила, что НСНУ не отказывается от ответственности за действия нынешней власти, передает «УНИАН».

«Мы как политическая сила, которая входит в коалицию, несем ответственность. От ответственности сегодня не отказываемся, и из-за этого имеем соответствующий рейтинг политической силы», - добавила она.

Напомним, на досрочных парламентских выборах 2007 года НСНУ принимала участие в составе блока «Наша Украина – Народная самооборона», в который также входили: партия «Вперед, Украина!», Народный Рух Украины, Украинская народная партия, Украинская республиканская партия «Собор», партия «Христианско-демократический союз», Европейская партия Украины, гражданская партия «Пора», Партия защитников Отчизны.

«ForUm»

Университетские рейтинги по проекту ЮНЕСКО. «Топ 200 Украина» в 2008 году

Ужгородский национальный - 49 место, а Закарпатский государственный - 158 место!

Автор: Олеся ЛЕНОВИЦКАЯ (руководитель практического отделения кафедры ЮНЕСКО «Высшее техническое образование, прикладной системный анализ и информатика»)

В течение последних лет во всем мире, и в Украине в частности, рынок образовательных услуг претерпевает существенные изменения. Этим можно объяснить рост интереса общественности, представителей рынка труда, высшей школы к независимой оценке деятельности вузов. Наметилась тенденция рассматривать рейтинги университетов наряду с их аккредитацией и лицензированием. Поэтому, как отмечает Международная экспертная группа по определению рейтингов (ІREG), оценка качества деятельности университетов должна осуществляться на основе прозрачных, универсальных, общественно признанных, согласованных с международным опытом критериев и методик.

Третий год подряд кафедра ЮНЕСКО «Высшее техническое образование, прикладной системный анализ и информатика» проводит работу по оценке рейтингов вузов Украины в рамках проекта «Определение рейтингов лучших 200 высших учебных заведений Украины» на основе подписанного меморандума с Европейским центром по высшему образованию ЮНЕСКО—СЕПЕС. В прошлом году на международной конференции в Шанхае (ІREG -3) были обнародованы результаты оценки рейтингов университетов Украины («Топ 200 Украина» за 2006 и 2007 гг.). Как подчеркнула Международная группа экспертов, примененная методика соответствует Берлинским принципам, инструментарий ранжирования согласуется с международными академическими рейтингами, использованные критерии являются статистически значимыми и стандартизированными.

В методике, предложенной кафедрой ЮНЕСКО, деятельность вуза определяется при помощи интегрированного индекса рейтинговой оценки — Из. Этот индекс состоит из трех комплексных критериев: Из = Инп + Ио + Имп, где Инп — индекс качества научно-педагогического потенциала, значения которого меняются в диапазоне [0—50%]; Ио — индекс качества обучения, который меняется в диапазоне [0—30%]; Имп — индекс международного признания, меняющийся в диапазоне [0—20%]. Всего для формирования указанных индексов использовались 16 индикаторов прямого измерения («Зеркало недели», №11, 2007 г.).

В этом году усовершенствование методики происходило путем применения дополнительной экспертной оценки качества научно-педагогического потенциала, качества обучения и состояния информационных сайтов университетов. В группу экспертов были привлечены представители академического сообщества, специалисты высокого уровня в области науки и образования, международные эксперты. Важным составляющим экспертной оценки было наличие у вуза сайта, полнота представленной на нем информации, сложность навигации, а так же такие количественные показатели, как посещаемость сайта пользователями из Украины и других стран.

При комплексной оценке деятельности университетов качественные (экспертные) и количественные показатели учитывались в следующем соотношении:

— экспертная оценка качественных характеристик деятельности вуза — 20%;

— прямое измерение и начисления индикаторов — 80%.

Как и в прошлые годы, всем высшим учебным заведениям
III, IV уровней аккредитации были направлены анкеты, ответы на которые принимались за личной подписью ректора. Параллельно обрабатывались данные, полученные из справочников и официальных сайтов НАНУ, отраслевых академий наук, базы данных информационно-производственной системы «Образование», справочных материалов Министерства образования и науки.

При анализе данных «Топ 200 Украина» за три последних года, можно сделать вывод, что группа лидеров среди вузов принципиально не меняется. Изменение позиций учебных заведений относительно друг друга зачастую обусловлено избранием отдельных ученых университетов в НАНУ, защитами кандидатских и докторских диссертаций, получением преподавателями вузов государственных премий, победами студентов на международных и всеукраинских олимпиадах, достижениями университетов на международной арене.

В нынешнем рейтинге в первую пятерку лидеров вошли Киевский национальный университет имени Т.Шевченко, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт», Харьковский национальный университет имени В.Каразина, Национальный медицинский университет имени А.Богомольца, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт». Эти вузы отличаются мощным научно-педагогическим составом, более чем столетними научными школами, высоким качеством подготовки кадров, которое безоговорочно подтверждает рынок труда, значительным количеством магистерских программ, активной международной деятельностью и т.п.

В течение последних трех лет организаторы и исполнители проекта ЮНЕСКО «Топ 200 Украина» активно общались с высшими учебными заведениями Украины. В результате был учтен ряд предложений университетов по усовершенствованию методики определения рейтингов, проведению встреч, конференций представителей рынка труда, высшей школы, общественности. Надеемся в дальнейшем на тесное сотрудничество со всеми участниками этого процесса.

Opel пойдет "с молотка"

Германская сторона заключила сделку с канадским производителем комплектующих Magna International о продаже европейского отделения американского автогиганта General Motors Opel.

Об этом сообщает телерадиокорпорация Би-би-си.

Министр финансов Германии Пеер Штайнбрюк объявил о сделке после берлинских переговоров, затянувшихся до утра субботы.

Magna при участии российских Сбербанка и автозавода ГАЗ, принадлежащего Олегу Дерипаске, заявила, что инвестирует в Opel более $700 млн.

По условиям сделки, немецкое правительство предоставит Opel краткосрочный кредит в размере 1,5 миллиарда евро (2,1 миллиарда долларов).

Целью договоренности является поддержание работоспособности Opel, европейского подразделения американского автогиганта General Motors, в случае банкротства головной компании, которая сейчас находится на грани разорения.

Как ранее сообщала Magna, в результате сделки канадская компания может получить 20% Opel, GM и Сбербанк - по 35%, а Opel сохранит за собой 10%. Российский автопроизводитель ГАЗ претендует на место индустриального партнера. В частности, ГАЗ готов предоставить свои мощности под выпуск моделей Opel.

GM должна завершить реструктуризацию своих активов до 1 июня. Если к этому времени крупнейшему мировому производителю автомобилей не удастся существенно сократить издержки, ему придется подать в суд иск о собственном банкротстве.

На покупку части акций Opel претендовали также итальянский концерн Fiat, транснациональная инвесткомпания Ripplewood и китайский автопроизводитель BAIC. Ripplewood и BAIC "сошли с дистанции" по итогам переговоров еще в минувшую среду, затем Fiat отказался принимать участие в пятничных переговорах, заявив, что не может идти на "особые риски".

***

Вопрос о судьбе автоконцерна решается с конца прошлого 2008 года. В ноябре Opel первым из производителей автомобилей обратился к федеральному и земельному правительствам с просьбой оказать финансовую помощь. Поддержка потребовалась концерну вследствие набиравшего обороты финансового кризиса, до Opel помощи у правительства просили только германские банки.

По материалам: РИА Новости, Интерфакс

"Закарпатье" в Премьер-лиге!

В пятницу, 29 мая, за три тура до финиша первенства Украины среди команд Первой лиги, ужгородское Закарпатье, обыграв со счетом 1:0 на выезде харьковский Гелиос, оформило себе путевку в Премьер-лигу.

Победу ужгородцам в матче принес точный удар лучшего бомбардира медведей - нигерийца Чарлес Невуче.

После этой победы команда Михаила Иваницы на девять очков оторвалась от Александрии и на десять - от Севастопол. Учитывая, что александрийцам осталось сыграть два поединка, а севастопольцам - три, Закарпатье ниже второго места уже не опустится.

Напомним, по результатам сезона 2008/09 Премьер-лигу покинули ФК Харьков и ФК Львов.

По материалам: ua-football.com

Уряд працює. Результату немає.

Незабаром літо, пора відпусток, відпочинку. Однак для вдалого відпочинку необхідно мати певні кошти, яких наразі у більшості українців немає. Кажуть що виною усьому світова фінансова криза. Можливо. Але в Україні є інші чинники, що привели до того що більше половини громадян країни опинилися в прошарку бідняків, втративши протягом пів року і роботу, і збереження, і надію на якісь позитивні зрушення в державі.

Головною причиною усіх бід українців є діяльність українських політиків. Це є теза, яка мабуть ні в кого не викликає сумнівів. Великою мірою права Ксенія Ляпіна, депутатка від НУНС говорячи про те, що теперішні політики є віддзеркаленням українського суспільства (інтерв’ю на From-UA від 26.05.09). Однак, чи насправді українське суспільство вже настільки нагрішило, щоб мати собі за керманичів таких політичних діячів.

Наразі хочу звернути увагу на той інститут політичної системи, який покликаний перейматися і відповідно реагувати на усі біди що відбуваються в українському суспільстві – а саме уряд.

Досить важко в цілому мені, людині відносно освіченій, знайти якісь логічні дії що були спрямовані на реанімацію реального сектора економіки урядом протягом останніх пів року. Вже не хочеться казати про кредити від МВФ, бо про це чимало написано, а висновок один – за рік чи два ми «заспіваємо» - бо треба буде повертати ті кредити, які зараз фактично витрачені на оплату за попередні кредити і на проведення так званого рефінансування сумнівних банківських установ. Бо по іншому їх назвати важко. Реально гроші пішли на латання дірок в бюджеті і в ряді банків (питання чому вони так і не почали проводити подальшу капіталізацію, чому не видають кредитів, за нормальними відсотками, а не 25-40% річних, тим галузям які можуть працювати, але не мають обігових коштів). З боку уряду не відбулося жодного системного кроку в бік підтримки будівельної галузі, хімічної, металургійної, я вже не кажу про легку промисловість та сільське господарство.

Лише того тижня паті Тимошенко спромоглася згадати про місцеві бюджети та органи місцевого самоврядування. Запросили до Києва декілька тисяч голів сільських рад і пообіцяла робити усе, щоб на селі стало краще жити. Докладно цю риторику розписувати бажання не маю, однак досить революційно прозвучала заява прем’єра про те, що з 2010 року «100% податку на землю, 100% транспортного збору, 100% екологічного збору. Все це має бути в місцевому бюджеті» (Опубліковано на «Политсовет» від 27.05.09).

А де ж пані прем’єр досі була? Проблема місцевих податків і зборів вже десять років є проблемою, яку так і не можуть вирішити. Подібні наміри, якщо не помиляюся, висловлював ще за часів свого прем’єрства Віктор Ющенко. І що? «А віз і далі там». І мабуть там і залишиться. Активність Юлії Володимирівни направлена, в першу чергу, на передвиборну компанію, яка незабаром почнеться. А боротьба з корінними проблемами не ведеться. Я б хотів трохи звернути увагу на той факт, що більшість державних коштів освоюється в результаті проведення так званих «відкатів» - іншими словами, для того щоб та чи інша компанія могла виконати роботи що фінансуються з бюджету, то їй необхідно знайти відповідного чиновника, який керує на місці, або розподіляє з центру кошти на певний вид робіт, зацікавити його (від 5 до 20% від загальної суми контракту), і при позитивному вирішенні даного питання можна починати працювати. Це я привів приклад як відбувається на місцевому рівні. А ви собі уявіть коли подібні речі відбуваються на найвищому рівні, коли мова йде про освоєння не 200-300 тис. грн., а про 200-300 млн. грн.. От вам і відповідь на питання, чому чиновники працюють на зарплату в 4-5 тис. грн. і тримаються цієї посади, що й силоміць «не випреш».

Не хочу розписувати решту різноманітних схем та форм взаємодії в наших державних органах, однак веду до того, що питання щодо розподілу бюджетних коштів і співвідношення місцевих і загальнодержавних зборів варто було вирішувати ще багато років тому, бо окрім усього іншого існує проблема того, що бюджетні кошти стали предметом боротьби з тими місцевими політичними лідерами (мерами, головами райрад), шляхом не надання, або невчасного виділення субвенцій, субсидій, тощо.

Однак, враховуючи політичну ситуацію, ми можемо вести мову про те, що на проведення реформ часу не вистачає. За останні 5 років ми ще жодного разу не мали в парламенті стабільної коаліції, яка б всіляко підтримувала уряд, своєчасно приймала закони, необхідні для реформування і бюджетної системи, і податкового законодавства, і т.д.

А зараз ми усі маємо змогу спостерігати як уряд намагається усіляко залатати дірки в бюджеті. Але марно. От спробували приватним підприємцям «додати» видатків на 200 грн. щомісяця, для сплати до пенсійного фонду. Однак, 3 дні страйків і Тимошенко зрозуміла, що поспішила з непопулярними кроками, електорат втрачає. Підвищили акцизи на тютюн та спирт. Також не надто вдалий крок. Зрозуміло що пити і палити у нас не припинять, однак тапер більш популярними стають дешева горілка, часто сумнівного походження та більш дешеві сигарети. Відтак, загальна сума від підвищених акцизів не надто вплине на збільшення дохідної частини бюджету.

Ну можна і гральний бізнес згадати. Параліч в цій галузі привів нових звільнень, при чому не лише суто робітників ігрових залів, а й охоронців (компанії що надають охорону мають звільняти або відпускати у відпустки за свій рахунок до 50 % співробітників), прибиральниць, орендодавці залишаються без прибутків, а специфічно об лаштовані зали автоматів зараз швидко здати під щось інше, в переважній більшості є практично не можливим. От і порахуйте загальні недопоступлення. А якщо розпочнуться масові судові позови щодо від шкодування патентів та ліцензій? Ну то ще одна дірка в бюджеті.

Проблем є достатньо, усіх в одному матеріалі не охопиш. Однак цікаве інше – КРУ розпочала перевірку міністерств, і чомусь поки лине тих, які очолюють президентські висуванці. Ні, я не надто наївний щоб не вірити в висновки КРУ, бо скоріш за все вони в своїй більшості є правдивими, однак чому не перевіряють решту міністерств. Думаю в першу чергу було б варто потрясти вугільну галузь, мінпромполітики, те ж саме МВС, однак ні. Навпаки – міністр Луценко вже на роботі. А де в цивілізованому світі було б видно, що високо посадовець після подібного скандалу залишався б на посаді. Та ніде, тільки у нас, бо з політичною культурою досить суттєві проблеми, а точніше повна її відсутність.

От в результаті і виникає питання щодо того чим займається уряд Ю. Тимошенко? Газовими питаннями. Займається, що не відомо як будемо наступну зиму зимувати. А от про популярні в суспільстві кроки вона думає. Бо зараз усі сили будуть спрямовані на президентську компанію. Однак, і це не найголовніше. Тут проблема ще й з конституцією. Достатньо багато в ній є несумісних речей, особливо щодо співіснування президенту і прем’єра. А відтак необхідно провести зміни до конституції, щоб за умов президентства не воювати проти всіх, як це робити теперішній президент час від часу. І я йому вірю що він не хоче, однак змушений, бо умови такі. А от дисбаланс у владних вертикалях і горизонталях необхідно подолати і то чим найшвидше. Питання: чи вдасться? А з приводу цього є сумніви. Українські політики не змогли на початку кризи сісти за круглий стіл і визначити кроки за допомогою яких усі спільно будуть вирішувати кризові наслідки. Після цього зрозуміло, що жити з гаслом «влада заради влади і грошей» це про наших політиків. Усіх. А можливо насправді і ми самі українці такі самі, хочемо влади, грошей, поїсти, попити, а усе решта то не до нас. Сподіваюся що ні.

Віктор Л.

Луценкогейт уходит в свисток

Сергей Лещенко, Мустафа Найем, УП

Партія регіонів вкотре загнала сама себе у комічну ситуацію.

Коли у вівторок зранку рядові "солдати" Віктора Януковича заблокували трибуну з вимогою відставки Юрія Луценка, вони явно не знали про план своїх начальників. А частково він полягав у тому, щоб створити передумову для дострокових виборів.

Мовляв, 18 травня сплине 30 днів, як парламент з не збирався на засідання. Тому треба лише тиждень потримати Верховну Раду в стані бездіяльності, а далі – апелювати до Ющенка з вимогою розпуску.

Логіка абсурдна, бо весь цей час парламент працював у несесійному режимі та не повинен був відкривати свої засідання. Але на сценарій "30-денної бездіяльності" зробили ставку дехто з ідеологів Партії регіонів. Тепер вони пожинають плоди своєї недалекоглядності, бо їм треба якнайшвидше парламент... розблоковувати.

Причина тому – рішення Конституційного суду, за яким вибори президента 25 жовтня визнані нелегітимними. Відтак, Верховна Рада має призначити нову дату всенародного волевиявлення – або виборів президента взагалі не буде! Але для цього депутатам треба перервати блокування – а відтак згорить весь "депозит" накопичених днів бездіяльності для розпуску парламенту.

Тому блокування в ім'я відставки Юрія Луценка ризикує закінчитися так же швидко і без пояснення реальних причин "солдатам" Януковича, як воно і розпочалося.

Доля багато разів давала шанс Юрію Луценку, коли він виходив сухим з води після історій, які в європейських країнах закінчувалася відставкою.

Доля пробачала йому спроби переформити мобільний зв’язок МВС на бізнес-структуру, очолювану власною дружиною. Доля пробачала йому нагородження сотень людей іменною зброєю, в тому числі своїх друзів. Доля пробачила йому польоти на відпочинок службовим літаком. Доля навіть пробачала йому бійку з Леонідом Черновецьким після засідання Ради національної безпеки.

Але тепер Луценко як ніколи близький до відставки, а вберегти його може лише відсутність голосів серед депутатів - хоча раніше, навпаки, їх легко можна було зібрати проти його кандидатури.

Як стверджують джерела "Української правди", ще за три дня до повернення міністра до Києва фракція Партії регіонів замовила юристам обґрунтувати його звільнення.

При цьому початкова вимога регіональних вождів була в тому, щоб знайти можливість відправити Луценка у відставку за пияцтво на робочому місці.

Наразі регіонали широко розповсюджують цю тезу в ЗМІ. Але насправді вони отримали відмову від правників у підготовці такої формули звільнення.

Відповідно до закону "Про Кабінет міністрів", трудове законодавство на членів уряду не поширюється. Більше того, у цьому законі взагалі немає положень про дисциплінарну відповідальність міністрів за порушення своїх службових обов’язків.

Для депутатів це було відкриттям. Тим не менш, соратники Януковича вимагали найбільш ганебного для Луценка формулювання відставки.

І юристи майже знайшли таку можливість. Вони підняли рішення Конституційного суду від 7 травня 2002 року, згідно з яким передбачено можливість застосування до членів уряду положень законодавства про працю.

Пропозиція юристів полягала в частковому застосуванні закону "Про державну службу", а саме – вжити до Луценко дисциплінарне стягнення за "вчинок, який порочить його як державного службовця" та "дискредитує державний орган, в якому він працює".

Однак теоретичні напрацювання втілити в життя на практиці стало неможливо.

Звільнення міністра стало заручником внутрішніх політичних процесів. Комуністам голосувати за це немає сенсу, бо вони сьогодні мають свого заступника в МВС та негласно всіляко підтримують Тимошенко.

Литвин начебто і не проти звести з Луценком рахунки, які виникли ще з часів акції "Україна без Кучми". Але зняття міністра може спровокувати розпад коаліції, після чого спікер ризикує назавжди втратити владу.

Очевидно, що відставка Луценка не в інтересах БЮТ і НУНС. Союзниками регіоналів у цьому питанні могли стати, як це не абсурдно звучить, депутати з групи Віктора Балоги і... Андрія Портнова, які непримиренні між собою, але мають до Луценка окремі претензії.

Єдиною людиною, яка під час всього цього скандалу мовчала, є Юлія Тимошенко – прямий керівник Юрія Луценко. Втім, мовчала вона лише публічно. Її позиція досить чітка: Тимошенко не здасть Луценка, бо не отримає на цій посаді нікого більш лояльного – і зобов’язаного їй.

Нинішній перший заступник Михайло Клюєв, який стане в.о. міністра, є темною конячкою і залежить від сторонніх людей. Клюєва рекомендував Луценку керівник Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча Володимир Бойко, прогнозувати поведінку якого зараз неможливо.

Тому, за інформацією джерел, вчора у Верховній раду у членів БЮТ відбирали картки, аби не сталось "прикрої" відставки.

ПАУЗА ПО-НІМЕЦЬКИ

Втім, затягування відставки Юрія Луценка стає все більш демонстративним. Найпоказовіша позиція комуністів. Ще до повернення "героя" з Сеулу Петро Симоненко одним з перших натякнув на те, що голосів за звільнення Луценка фракція не дасть без "офіційної версії" і пояснень самого міністра.

Комуністи, які легко звільняли Огризка і Пинзеника у більш ніж сумнівних випадках, зараз почали грати в принциповість.

Наразі "вірус офіційної версії" охопив й інші фракції: і блок Тимошенко, і НУНС, і соратників Литвина.

– Ми ж серйозні люди, - виправдовувався Адам Мартинюк за нетипову поведінку. – Ось відкриють потім підручники: а там просто – відправили Луценка у відставку, бо напився, дебоширив, звільнили… Це ж слід в історії!

Тож формально підставою не голосувати за зняття Луценка стала вимога, щоб посольство Німеччини в Україні надало офіційну інформацію про інцидент. Спікер Володимир Литвин особливо підкреслив, що МЗС України надіслало дві ноти до посольства ФРН в Києві, але не отримало відповіді. Після цього міністерство викликало до себе посла Гамзьота.

За інформацією "Української правди", справді, у першій відповіді посольство ФРН не навело ніяких даних про інцидент. Друга нота українського МЗС транзитом через посольство у Києві була відправлена до Берліну в Міністерство закордонних справ Німеччини.

У вівторок під час походу на Михайлівську площу посол ФРН також нічим не зміг допомогти українському МЗС. Причина цього мовчання – відома німецька педантичність і їх переконаність, що кожен має робити свою роботу.

Німецькі дипломати повідомили українським, що дії Луценка в аеропорту – це не питання їхньої компетенції, а для з'ясування всіх обставин посол України в Берліні Наталія Зарудна має звертатися до поліцейського відомства Німеччини.

Тому Верховна Рада ще не скоро зможе отримати завірений німецькою стороною документ з викладом їх офіційної версії подій. А відтак депутати можуть продовжувати наполягати на тому, що відставка Луценка недоречна, бо "не можна в цьому питанні спиратися тільки на німецький таблоїд "Більд".

Натомість, за словами джерел в оточенні Луценка, сам міністр хоч і перебуває вже тиждень в депресії, але не здається. Його заява з проханням розглянути відставку була подана після консультацій з Юлією Тимошенко, яка запевнила, що голосів за це не назбирається.

Коли стало зрозуміло, що задум вдався і звільнення справді не відбудеться, Луценко великодушно запропонував "компромісний варіант" – створити у парламенті слідчу комісію. Таку пропозицію він озвучив на зустрічі з фракцією НУНС в середу зранку. Але, враховуючи закритість німецької сторони, слідча комісія - це просто-напросто випускання пари та уникненя для міністра найгіршого сценарію.

ЛУЦЕНКО ВИКРИВ СВОЇХ ПІДЛЕГЛИХ У БРЕХНІ

Тим часом сама версія подій, яку Луценко виклав у вівторок зранку на прес-конференції, суперечила заявам офіційних представників МВС, які намагалися переконати громадськість усі останні дні.

Перша стаття в газеті "Більд" вийшла 5 травня – там повідомлялося про весь інцидент за участі Луценка і німецької поліції. "Коли підскочило підкріплення поліції, сталася невелика потасовка, в результаті якої щодо обох порушників була застосована процедура "жорсткого" затримання, причому особливо диким виявився Луценко-молодший, на якого довелося вдягнути наручники", - написало видання.

У той же день, 5 травня департамент зв’язків з громадськістю МВС виступив з першим спростуванням. "Через непорозуміння члени делегації прийняли рішення летіти наступним літаком, але ніяких наручників, ніякого нетверезого конфлікту, як стверджують окремі ЗМІ, не було".

Ввечері того ж дня представник МВС у Німеччині Сергій Дятлов теж спростував факт застосування наручників. "Вони (члени делегації) були тверезими, наручників ні на кого не надягали. Цього не було", - запевнив він.

Але, насправді, як з'ясувалося зі слів Луценка, все сказано вище є неправдою. "Через деякий час була викликана поліція, яка без жодних пояснень оточила кожного з членів делегації, а потім затримала мого сина. При цьому один з поліцейських зробив йому ззаду захват нещодавно прооперованої шиї, а інший надягнув наручники", - ідеться в заяві міністра про відставку.

Інша суперечність між словами Луценка і версією, яку поширювали його підлеглі – щодо причин не допуску на борт.

Міністр стверджує, що це сталося через алкоголь. "По прибутті до стійки "Lufthansa" я був зупинений працівницею цієї авіакомпанії, яка заявила, що не допустить мене на рейс через підозру у сп'янінні", - заявив Луценко.

Тоді як начальник міжнародного департаменту МВС Сергій Калюк казав зовсім інше - що Луценко просто "запізнився на рейс".

Те ж саме стверджував і Дятлов – що причиною недопуску було саме невчасне прибуття в термінал посадки. "Після переговорів (про перебронювання квитка на наступний день) "Люфтганза" не узяла ні копійки, хоча зазвичай цього не робить: пасажир запізнився – отже, він не має права", - розповів він.

Якщо одна брехня офіційних осіб викривається так легко, то якою може бути довіра до інших фактів з їх версії? І це не говорячи про суперечності щодо вибачень німецьких поліцейських. Луценко стверджує, що отримав їх від начальника поліції землі Гессен Гюнтера Гефнера

"Пан Гефнер відразу відповів, що "офіційно приносить вибачення за дії підлеглих і просить не тримати зла на поліцію та Німеччину в цілому". Я прийняв вибачення", - заявив Луценко на прес-конференції.

Однак тут же надійшло спростування від Міністерства внутрішніх справ федеральної землі Гессен. "Віце-президент земельного управління поліції Гюнтер Гефнер не вибачався перед Луценком, бо для цього не було жодних підстав", - сказав "Німецькій хвилі" речник МВС землі Гессен Міхаель Бусер.

Про те, що насправді інцидент далеко не вичерпано, свідчить рішення Луценка не повертатися до Києва через Франкфурт або Мюнхен - базові аеропорти авіакомпанії "Люфтганза", якою він летів до Кореї. Замість Німеччини Луценко полетів через Москву, тобто спільним рейсом російського "Аерофлоту" і Korean Air.

Міністр пояснив, що зробив це, аби зекономити декілька годин для консультацій з керівництвом уряду. Але фактично це означає, що Луценку і його делегації довелося купувати нові квитки за ціною понад 3 тисячі доларів кожний.

Водночас є факт, який не складається у картину, описану в газеті "Більд" – про алкогольне сп’янінні сина Луценка в три проміле.

Насправді, як повідомили "Українській правді" джерела в оточенні міністра, декілька років тому в Олександра Луценка було діагностовано рак щитовидної залози.

Як згадує Луценко в своїй заяві, його старшому сину була зроблена операція. (При чому, за твердженням Ганни Герман, коштом одного з членів Партії регіонів – за інформацією "Української правди", ідеться про Андрія Клюєва, який свого часу також допомагав з лікуванням сина Тараса Чорновола).

Однак після операції виникли підозри про ускладнення захворювання в легенях. В зв’язку з цим син Луценка проходив курс хіміотерапії та досліджувався у Австрії, звідки він вилетів у Франкфурт, щоб приєднатися до батька у польоті до Кореї.

Тому споживання алкоголю у великих дозах, як це приписав Олександру Луценку "Більд", є неймовірним. Власне, це єдиний факт, не підтверджений німецькою поліцією. Можна Луценка-старшого звинувачувати багато в чому, але не у відсутності любові до свого сина.

Безулик, Терещенко и Добровольская проиграли каналу "1+1"

Печерский райсуд Киева отказал бывшим ведущим телеканала "1+1" Анне Безулик, Людмиле Добровольской и Олесю Терещенко в удовлетворении их иска относительно приказа об их сокращении.

Решение было принято на заседании в среду судьей Еленой Кафидолва, сообщает Телекритика.

Третьими сторонами в деле выступает Киевский независимый медиа-профсоюз и Нацсовет по вопросам телевидения и радиовещания. Истцов в суде представляла Наталия Петрова, "1+1" - Лариса Варичева, Александра Ткаченко - Татьяна Ярун.

Как известно, бывшие сотрудники "Студии 1+1" Терещенко, Безулик и Добровольская подали иск в Печерский райсуд против канала в декабре 2008 года.

Ведущие обжаловали приказ об их сокращении, подписанный гендиректором канала Александром Ткаченко, настаивая на том, что изменение редакционной политики канала представляло собой изменение условий работы, что давало им право на увольнение с соответствующей мотивацией.

Петрова просила удовлетворить исковые требования, отменить приказы о сокращении экс-сотрудников "1+1", восстановить их на работе на их должностях и взыскать со "Студии 1+1" задолженность по зарплате за ноябрь, декабрь и январь общей суммой.

В частности, Безулик - 47 747 грн., Добровольской - 53 377 грн., Терещенко - 43 тыс. грн.

Также Петрова просила суд обязать ответчиков компенсировать истцам моральный вред, который они испытали из-за "игнорирования законов Украины и их прав, предусмотренных редакционным уставом на случай изменения редакционной политики и устранения их от работы" - по 20 тысяч гривен каждому из ответчиков.

Пока неизвестно, намерены ли Добровольская, Безулик и Терещенко обжаловать решение суда в апелляционной инстанции.

Немцы устали: документы по Луценко передадут генконсулу

Прокуратура Франкфурта-на-Майне немедленно передаст украинской стороне информацию относительно обстоятельств инцидента с участием главы МВД Юрия Луценко.

Документы, которые только что поступили из полиции, будет предоставлены генконсулу Украины во Франкфурте, сообщает Немецкая волна.

"Документы по делу Луценко час назад были переданы прокуратуре", - сказал в среду представитель полиции Франкфурта-на-Майне Юрген Линкер.

В прокуратуре Франкфурта отмечают, что официальная процедура правовой помощи предусматривает передачу информации через целый ряд инстанций, которая может длиться несколько недель.

"Чтобы как можно быстрее предоставить украинской стороне информацию в этом случае, мы немедленно передадим документы генеральному консулу Украины во Франкфурте, который находится с нами в постоянном контакте", - сказала пресс-секретарь прокуратуры Дорис Меллер-Шой.

Как отметил Линкер, прокуратуре передан протокол задержания, показания свидетелей и данные о нанесенных правоохранителям телесных повреждениях. Относительно состава преступления в действиях украинского министра и его сына, у немецкой полиции сомнений нет.

"Речь идет не только о сопротивлении органам правопорядка, но и об опасных телесных повреждениях и оскорблении достоинства", - заявил представитель полиции. Однако передавать ли дело в суд, будет решать прокуратура. При этом решающую роль сыграет дипломатический паспорт Луценко.

"Аэропорт Франкфурта-на-Майне обслуживает 52 миллиона пассажиров в год, я работаю в полиции много лет и за всю мою службу такого агрессивного поведения пассажиров я не встречал", - отметил Линкер.

Комментируя утверждение Луценко о "защите сына", которого полицейские якобы схватили за шею, пресс-секретарь сказал: "Полицейские просто так за шею никого не хватают".

Ранее и.о. первого заместителя министра иностранных дел Юрий Костенко заявлял, что немецкая сторона готова передать Украине официальные материалы относительно инцидента с участием Луценко только при его согласии.

Кроме того, министерство иностранных дел повторно обратилось в посольство Германии с просьбой предоставить больше информации об инциденте с Луценко.

"Некоторые аспекты, полученной от посольства ФРГ в Украине информации требуют уточнения. В связи с этим МИД Украины повторно обратился в немецкое посольство по этому делу", - сказал пресс-секретарь МИД Василий Кирилич агентству "Интерфакс-Украина".

Ульянченко возглавит Нашу Украину в субботу?

Партия "Наша Украина" в субботу изберет главу совета партии и назначит дату съезда.

Об этом шла речь во время заседания президиума Народного Союза "Наша Украина" под председательством заместителя главы центрального исполнительного комитета партии Веры Ульянченко, сообщает пресс-служба партии.

Президиум утвердил повестку дня совета партии.

Среди вопросов, которые будут рассмотрены 16 мая политсоветом "Нашей Украины", - избрание главы совета партии, назначение главы центрисполкома, внесение изменений в состав президиума, а также вопрос о порядке внесения и рассмотрения предложений относительно изменений в устав, о дате созыва VII съезда "Нашей Украины".

Президиум принял решение рекомендовать, чтобы председательствовала на Совете партии Ульянченко.

На заседании политсовета планируется также принять ряд заявлений, касающихся актуальных политических и социально-экономических вопросов.

Как известно, ранее источники "Украинской правды" сообщили, что главным претендентом на должность главы совета партии является губернатор Киевской области Ульянченко.

Украинская правда

ПР готова разблокировать Раду для принятия антикризисных законов Тимошенко

Фракция Партии регионов готова временно разблокировать работу парламента во вторник, 19 мая, для рассмотрения антикризисных законопроектов, заявляет заместитель лидера фракции Анна Герман.

"Партия регионов заявляет, что премьер-министр Тимошенко вводит в заблуждение общество, заявляя, что мы не хотим голосовать антикризисные законы и поэтому заблокировали парламент. Мы блокируем с одной целью - чтобы избавиться от министра-дебошира (речь идет о главе МВД Юрии Луценко). А если у Тимошенко есть антикризисные законы, то пусть она их соберет и во вторник мы дадим ей возможность их проголосовать", - сказала Герман в среду.

При этом она подчеркнула, что после голосования по этим законопроектам работа парламента вновь будет заблокирована до решения вопроса об отставке Луценко с должности министра внутренних дел.

Герман также отвергла обвинения премьера в якобы нежелании Партии регионов рассматривать законопроекты по игорному бизнесу.

При этом депутат напомнила, что соответствующий законопроект депутата от Партии регионов Григория Смитюха ранее не был поддержан фракцией БЮТ.

В свою очередь, заместитель председателя ПР Борис Колесников заявил: "Я не исключаю, что 19 мая, то есть в следующий вторник, мы на несколько часов разблокируем работу парламента (для принятия антикризисных законов), потом мы снова заблокируем работу Рады, требуя отставки министра-дебошира Луценко".

Он подчеркнул, что ПР, как никто другой, заинтересована в принятии таких законов.

Как сообщалось, премьер-министр Украины Юлия Тимошенко считает, что Партия регионов блокирует трибуну Верховной Рады Украины из-за нежелания рассматривать антикризисную программу правительства и ограничивать игорный бизнес.

По материалам: Українські новини, Интерфакс-Украина

В Москве на рынке расстреляны двое торговцев из Азербайджана

Неизвестный в среду вечером расстрелял из автомата на рынке на востоке Москвы двух торговцев из Азербайджана, сообщил РИА Новости источник в правоохранительных органах столицы.

"Около 21.00 неизвестный расстрелял из автомата Калашникова двух граждан Азербайджана на рынке "Вернисаж" на Измайловском шоссе, оба торговца от полученных ранений скончались", - сказал собеседник агентства.

По его словам, стрелявшему удалось скрыться с места преступления.

Источник отметил, что на месте преступления работает оперативно-следственная группа, которая выясняет приметы стрелявшего и личности убитых.

Место происшествия оцеплено милиционерами, оперативники приступили к опросу очевидцев преступления, сказал собеседник.

РИА Новости

Газовий мільярдер заявляє, що втратив компанію через шахрайські дії

Імперія Фірташа занепадає? Після витіснення з російсько-української газової торгівлі трейдера «РосУкрЕнерго», Дмитро Фірташ позбувся і однієї зі своїх ключових компаній – угорського газового постачальника Emfesz. Однак бізнесмен стверджує, що компанію в нього вкрали «обманним шляхом», і він боротиметься за її повернення, – йдеться в статті в британській The Financial Times.

Учора в заплутаній газовій торгівлі в Східній Європі спалахнув новий скандал, коли український газовий мільярдер Дмитро Фірташ заявив, що втратив контроль над ключовою дочірньою компанією через шахрайські дії одного з працівників.

Суперечка щодо права власності на Emfesz – велику газову й енергетичну компанію, розташовану в Будапешті – спалахнула через декілька тижнів після того, як пана Фірташа витіснили з газової торгівлі в Україні згідно з умовами нового російсько-українського контракту, підписаного після січневої кризи у газопостачанні.

Російський монополіст «Газпром» погодився здійснювати поставки до України напряму, відмовившись від послуг компанії «РосУкрЕнерго», якою спільно володіють «Газпром», пан Фірташ та ще один український бізнесмен.

В останньому конфлікті, який знову піднімає питання щодо безпеки газопостачання до Європи, компанія Mabofi, якою повністю володіє Group DF (холдингова компанія пана Фірташа), заявила про те, що її стовідсотковий пакет акцій в Emfesz «обманним шляхом передали» розташованій у Швейцарії компанії RosGas.

У Mabofi стверджують, що невідомий пану Фірташу Іштван Гоцці, генеральний директор Emfesz, скористався своїми колишніми повноваженнями юриста, щоб провести трансакцію, яку зареєстрували уповноважені органи Угорщини. У Mabofi додають, що не мали інформації про бенефіціарів RosGas, але одним з її директорів був Тамаш Гажда, угорський юрист, якого раніше взяли на роботу в Emfesz за «безпосередньою вказівкою» пана Гоцці.

«[Зареєстрована на Кіпрі] Mabofi зараз активно відстоює свої законні права в Угорщині, Швейцарії й на Кіпрі і впевнена в тому, що право власності на Emfesz буде повернуто його законному власнику в максимально короткий строк», – йдеться у заяві Mabofi.

За словами директора Group DF Роберта Шетлера-Джонса, «шахрайська й незаконна» передача акцій стала повним шоком для групи й пана Фірташа.

У офісі Emfesz працівник, який відмовився назвати своє ім’я, відмовив у проханні поговорити з паном Гоцці чи паном Гаждою, заявивши, що їх немає в країні. Він повідомив у електронному листі, що, згідно з реєстраційними документами компанії, Emfesz тепер належить RosGas, а Mabofi – її попередній власник.

Вчорашньому розвитку подій передували зусилля Emfesz забезпечити поставки газу після завершення терміну дії українського контакту «РосУкрЕнерго». Минулого тижня Emfesz оголосила, що переходить на закупівлю газу в компанії RosGas замість «РосУкрЕнерго» – тоді вперше публічно прозвучала назва RosGas.

Згодом Emfesz заявила, що RosGas входить до «сфери інтересів «Газпрому». «Газпром» відразу ж спростував цю заяву: «Газпром» не має жодного стосунку до RosGas. Ця компанія не є частиною «Газпрому».

На прохання уточнити зв’язки між RosGas і «Газпромом», працівник Emfesz вчора заявив, що RosGas скоро опублікує інформацію. Сєрґєй Купріянов, речник «Газпрому», відмовився від коментарів.

Компанія Emfesz була ключовою структурою в бізнес-імперії пана Фірташа, її прибуток до оподаткування в 2007 році склав 4,3 млрд. форинтів при обороті в 179 млрд. форинтів (570 мільйонів фунтів стерлінгів). Вона забезпечує приблизно 20% потреб Угорщини в газі, має експортні контракти в інші країни регіону і планує збудувати електростанцію потужністю 2400 мегават.

Group DF довгий час заробляла набагато більше грошей, постачаючи газ через «РосУкрЕнерго» і Emfesz до країн Центральної Європи, аніж в України, де, за її твердженнями, вона зазнавала збитків. З того часу як Юлія Тимошенко минулого року повернулася до влади на посаду Прем’єр-міністра України й пообіцяла витіснити «РосУкрЕнерго», на компанію чинився величезний політичний тиск. Владімір Путін, російський колега Тимошенко, цього року погодився усунути посередника.

В січневій угоді не йшлося про те, що буде з газотрейдерським бізнесом «РосУкрЕнерго» поза межами України, але проблеми у компанії почали множитися, особливо після того, як український уряд перебрав контроль над запасами газу компанії.

Оригiнал статтi: http://www.ft.com/cms/s/0/eb9cbfd4-3b68-11de-ba91-00144feabdc0.html
Посилання на inoZMI: http://inozmi.glavred.info/articles/1252.html

Олесь Доний: «Отставка Луценко откроет путь к созданию коалиции БЮТ с Партией регионов»

Виталий Червоненко, «Главред»

Партия регионов снова заблокировала работу Верховной Рады.

Официальный повод сегодня – требование немедленно проголосовать за отставку министра внутренних дел Юрия Луценко. Громкий «алкогольный скандал» послужил хорошим толчком для «регионалов», которые уже давно точат зуб на министра. Тем более, что утром сам главный милиционер страны написал заявление об отставке.

Однако уходить с должности Юрий Витальевич вовсе не собирается. Главная надежда сейчас для него в том, что в парламенте не найдется 226 голосов для отставки. Тем более, что лидер НУНС Николай Мартыненко высказался против отставки Луценко, коммунисты «не очень за», да и БЮТ официально высказался в защиту министра. Представители же «луценковской» самообороны напрямую шантажируют коалицию выходом в случае отставки своего лидера. Более того, «самооборонцы» прогнозируют, что в случае участия в голосовании за отставку Луценко так называемой «группе Портнова» в БЮТ будет открыт путь к созданию коалиции ПР и БЮТ.

О позиции депутатской группы «Народная самооборона» по отставке своего лидера Юрия Луценко, последующих политических перспективах «самбистов» и возможных коалиционных метаморфозах «Главреду» рассказал депутат из НУНС Олесь Доний.

Олесь Сергеевич, встречался ли Юрий Луценко с депутатской группой «Народная самооборона» после инцидента в немецком аэропорту перед обнародованием своего заявления об отставке с поста министра внутренних дел?

Нет, встречи не было.

Было ли какое-то объяснение хотя бы по телефону?

Мы не виделись и не общались.

Как вы тогда формировали позицию депутатской группы перед сегодняшним парламентским днем?

Група пока не собиралась и позицию не отрабатывала. На этот момент пока нечего сказать о позиции «Самообороны». Когда будет голосование по отставке, возможно, позиция появится. Повторяю, заседания группы еще не было.

На когда оно запланировано?

Этот вопрос еще даже не обсуждался.

В каком режиме тогда работает «Народная самооборона»? Ведь сегодня может состояться голосование по отставке, а у вас нет никакой позиции?

В режиме ожидания.

В парламентских кулуарах уже говорят о том, что в случае отправления в отставку Юрия Луценко группа «Народная самооборона» объявит о своем выходе из парламентской коалиции. Это возможно?

Очевидно, что так должно быть. Я лично буду предлагать поступить так в случае, если отставка Луценко пройдет голосами представителей коалиции. У оппозиции голосов для отставки нет, если же Юрия Луценко отставят представители коалиции, то зачем нам находиться в большинстве, которое не может защитить своих представителей?

Какие сейчас настроения у представителей коалиции, может ли кто-то проголосовать за отставку?

Заседания фракции, где бы это можно было обсудить, еще не было. Пока до конца не понятно, будет ли кто-то из большинства голосовать за отставку. В случае, если представители БЮТ дадут голоса, это будет признаком того, что готовится формирование «широкой коалиции» между БЮТ и Партией регионов. Нам с ними делать будет ничего.

Сей час в адрес лидера «Народной самообороны» звучат очень серьезные, как для политика, обвинения. Есть ли у Юрия Луценко перспективы развития своей политической карьеры после «алкогольного скандала» в Германии?

Об этом нужно спрашивать у него самого. У Луценко, как и у любого политика, бывают разные периоды. С точки зрения украинского опыта у разных политиков были разные периоды. Люди и по три раза становятся генпрокурорами, по несколько раз становятся премьерами, то есть постоянно происходят взлеты и падения. К ним нужно быть готовым, ну и делать соответствующие выводы после падений. Свои ошибки нужно стараться исправить в будущем.

А что касается перспектив политической силы «Народная самооборона»? Ведь совсем недавно прошел съезд партии и Юрий Витальевич говорил о позитивных перспективах?

Это вопрос не ко мне. Я не член партии «Народная самооборона». Партийцы должны на это отвечать. Раньше у нас было общественное движение «Народная самооборона». Луценко сказал, что он себя исчерпал. Я принадлежу к депутатской группе, а это уже совсем другая структура.

Я и раньше говорил о необходимости объединения на базе и при участии «Самообороны» разных политических сил. Мне досадно, что к этому мнению не прислушались год назад, еще в канун киевских выборов. Тогда я предлагал объединяться с Анатолием Гриценко и Виталием Кличко. Возможно, после этого инцидента будут больше прислушиваться, что необходимо более активное сотрудничество с другими политическими силами.

Потеряет ли «Народная самооборона» свой электорат?

Мы должны были идти самостоятельно в 2007 году, когда были протестным движением и против «оранжевых», и против «бело-голубых». Тогда мы потеряли большую часть своих сторонников, которые не воспринимали объединения с политической силой, которую мы критиковали до этого. Теперь нам нужно акцентировать внимание на сотрудничестве с разными политическими силами. Раньше нужно было искать общий язык с Гриценко и Яценюком. Теперь эти политики «разошлись» и с ними сотрудничать почти нереально. Но появляются новые лица, например Тигипко, и с ними нужно находить общий язык и строить альтернативу.

Как лично вы оцениваете инцидент с Юрием Луценко? Насколько адекватна его позиция в настоящий момент?

Я считаю, что позиция Луценко в настоящий момент абсолютно нормальная. Он предложил обществу определиться. Думаю, это нужно было сделать еще в первый день после инцидента, объяснить ситуацию, а в случае необходимости принести извинения, чтобы общество осознало его действия.

Но теперь политики воспользовались ситуацией. По реакции и поведению Партии регионов видно, что они хотят не просто ударить по оппоненту и персональному врагу, но и вернуться к власти и создать коалицию с БЮТ. Еще раз отмечу, если отставка Луценко произойдет с помощью БЮТ, то это будет началом создания коалиции с Партией регионов.

Все разговоры о блокировании трибуны ради того, чтобы через 30 дней был распущен парламента я всерьез не воспринимаю. Зачем им это, вопрос отставки будет рассмотрен, никто не отказывается вынести отставку Луценко в зал. Скорее всего, работа Верховной Рады будет разблокирована и после обеда состоится голосование по снятию Юрия Луценко с поста министра внутренних дел.

Кто в БЮТ поддержит отставку Луценко?

Группа Портнова. Если проанализировать ситуацию, то именно он со своими единомышленниками еще в предыдущий раз голосовал за отставку Луценко.