Кризис безответственности. Или: заметки о кризисе без популизма

Дмитрий Пастернак-Таранушенко

Средний класс решился посигналить и подудеть. После того, как нас кинули в очередной, далеко не первый раз, это, наконец, ДОСТАЛО. Мы подудели, чтобы заставить власть задуматься. Вопрос: а не время ли задуматься нам?

О лукавой мечте

…в кредитных муках, умирает украинская мечта о том, каждый, кто умеет и хочет работать, способен достичь достатка и жить по-человечески – в своей квартире, ездить на своей машине, иметь разнообразный и качественный досуг, а отпуск и Новый год проводить в Турции и Карпатах", – пишет Романенко в "Манифесте среднего класса".

Автор этих строк не против подудеть за такую мечту. Потому, что пока власть не начнет осуществлять хотя бы такие, простенькие мечты, она – не власть, а сборище рабовладельцев.

В конце концов, именно мечта о хлебе и зрелищах, в отличие от мечты о Свободе, Равенстве, Братстве, Справедливости и Человеческом Достоинстве, вела народы на революции. Высокие устремление привлекали лишь горстку идейных революционеров.

И все же есть осадок какой-то недосказанности. И того, что за этой недосказанностью, есть чья-то игра в популизм, вместо игры в правду.

Все та же чертова безответственность, все тот же непрошибаемый "материалистический эгоизм", разжижающий мозги и волю нашей элиты.

"Мы против них, потому что они не дают нам жить, как они!".

Я не хочу жить, как "они". И, думаю, сейчас время каждому, кто не хочет жить, как они об этом заявить.

Как удобно сказать себе: "Виноваты они, не мы!"

Давайте, братья, выскажем им все, что о них думаем. Но и не забудем сказать правду и о себе. Иначе мы ничем не лучше их. Наша элита спряталась от человеческих бед за тонированными окнами, мягко говоря, незаработанных "Мерседесов". Но и средний класс укрылся за стеклами еще незаработанных кредитных "Шкод".

Возможно он выдудит себе поблажку. Например, треть неподъемного кредита возьмут на себя банки, треть должники и треть – бюджет. Лихо! Но тогда эти "Шкоды" окажутся такими же незаработанными, как и краденные "Мерседесы" наших власть предержащих.

Потому что заплатит за них инвалид из своего недополученного жалкого пособия, бабушка-пенсионер из ничтожной пенсии, учитель из мизерной зарплаты. За это будем дудеть?

Пока над нами будет довлеть примитивный эгоизм, мы ничего не изменим. Потому что земные мысли о колбасе не созидательны, с ними невозможно строить. Мы проходили это на собственной истории.

Пусть о колбасе и мечтает убогий и голодный. Cредний класс обязан мечтать о чем-то большем. Раз уж на это не способна украинская (псевдо) элита.

Согласитесь, мечта о встрече Нового года в турецкой гостинице по-хорошему ничем не отличается от планов встретить праздник на дорогой вилле на Бали. Суть одна. Она не плоха и не хороша. Вопрос в том, с чего оплачены эти "банкеты". Они – результат созидания, строительства, или грабежа и перераспределения.

Если я буду хотеть того же, чего "они", разве я стану лучше их? Если в своих компромиссах с совестью (они есть у каждого, у меня в том числе), начну переходить границы с той же легкостью, что и они, чем я отличен от них? Это просто, как дважды два.

"Манифест среднего класса" – это гигантское и жирное "Мы хотим!" вместо "Мы готовы!".

Готовы не быть такими, как они.

Отказаться от их "морковок" и "пряников". Готовы осмеять их часы за тысячи невыплаченных пенсий, готовы не дарить дорогих подарков, чтобы не плодить любимых "ими" понтов. Готовы не превращать собственных детей в мажоров.

Мы готовы не льстить начальству, не лезть без очереди, не бросать обертку от мороженного на тротуар. Мы готовы помочь ближнему не за деньги и услуги, а следуя библейскому правилу человеческого общежития.

Мы готовы позвонить родителям без напоминания киевского мэра, который лишил их надбавки к пенсии.

Мы готовы?

Ведь если нет, тогда никакой дудеж ничего не изменит.

Мы – не они, они – не мы?

"Не мы такие – жизнь такая", – рассуждает преподаватель вуза и берет взятку. Так же думает банкир, повышающий проценты по кредиту, судья, отправляющий за решетку невиновного, милиционер, покрывающий наркоторговлю…

Мы с легкостью переступаем границы здравого смысла и интересов других людей, за что нас порой очень не любят "тормознутые" иностранцы. А мы собой гордимся, путая пошлость и ушлость с "умением жить" и свободой.

За один день 13 декабря этого года ГАИ задержало 700 (!) водителей, управлявших транспортом в нетрезвом состоянии. Не говорите, что это сплошь были люди из cекретариата, Кабмина и Верховной Рады. Они в такие сводки не попадают. Или почти не попадают.

Может быть, украинцам рано становиться нацией на колесах? Может быть, кроме американской мечты (в ее украинском варианте), нам бы не помешала американская ответственность?

Власть истребляет нас, превратив всю страну в "гетто", и это бесспорно. За неполных 20 лет нас стало на 6 миллионов меньше. Но при этом Украина – одна из самых курящих стран в мире. Мы не бережем себя сами и не бережем окружающих. Почему нас должны беречь другие?

Если мы безответственны сами, откуда возьмется ответственная власть?

"Они" не создали бы своего богатства без нас. Это факт. "Они" построили для нас ночные клубы и игорные конторы. Но мы пришли туда по своей воле. Они придумали для нас цены на автомобили и бытовую технику выше мировых. Но это мы пошли за кредитами в банк, чтобы все это иметь.

Мы хотим потреблять! Как и они!

Мой друг из Штатов, побывавший недавно в Украине, спрашивает: "Зачем вашим людям мобильные телефоны по 400 долларов?" Он зарабатывает раз в 20 больше среднего украинца, но его мобильный дешевле "среднеукраинского" в 10 раз.

Мы сами создали спрос на понты, обернувшийся много миллиардными долгами. Мы променяли свое будущее на эти дешевые понты. Не больше, не меньше. А теперь пришло время платить. За себя, и за "них".

"Если они думают, что нам платят, пусть думают, что мы работаем". Но кто потребляет "плоды" такой работы? Официант демонстрирует свое недовольство владельцем ресторана своему клиенту – такому же парню, как он сам. Но никогда дяде с тугим кошельком.

Милиционер с готовностью настучит по голове такому же "сыну трудового народа", как он, но никогда – распальцованному мажору.

Мы все хотим жить, как в Европе. Но не хотим ничего для этого делать.

Мы ждем от жизни шары и требуем шары от власти. И она дает нам то, что мы просим – шаровые обещания – невыполнимые по определению, зато соответствующие нашим запросам.

Средний класс должен осознать: "Титаник" нужно спасать не ради того, чтобы перебраться из 3-го класса в 1-й. А чтобы изменить курс. Но пока общество остается безответственным, оно не получит от политиков ничего, кроме популизма и популистов на капитанском мостике.

Мы должны изменить навязанное представление о том, что есть норма жизни. Если мы не заставим заткнуться вечную украинскую "жабу", она задушит нас на смерть. Жить не по средствам – значит потакать коррупции. Потакать коррупции – значит лишать себя и своих детей будущего.

Нас спасет не политика, как таковая, а личная гражданская позиция – ответственная во всем. Нам не нужна революция. Уже была…

Нам нужно остановить эту потребительскую вакханалию. И кто-то должен остановиться первым. Кто сделает один шаг против привычного движения (оно в Украине – лишь сползание вниз)? Один трудный поступок в день, туда – к настоящей ДОСТОЙНОЙ ЧЕЛОВЕКА жизни!

Об ответственном сопротивлении. Или: Давайте жить!

Давайте жить для себя… и друг для друга. Пусть наших улыбок ближнему хватит больше, чем на несколько майданных недель. Если у нас будет по-настоящему тепло, они вылезут из своих "Мерседесов" и придут к нам греться.

Тогда МЫ назовем справедливую цену. И многие из них согласятся. Потому что они – тоже люди. Кто сомневается в этом – просто не видел их близко.

А те, кто не придет – пусть не обижаются. Мы запомним все! Мы никогда не положим депозита в банк, который присылает к людям вышибал, вместо того, чтобы реструктуризировать их долги.

Мы не станем голосовать за партии, члены или спонсоры которых сегодня увольняют людей. Мы не проголосуем ни за одного политика, замешанного в коррупции, сколь бы артистичен он ни был.

Пусть не убеждают нас голосовать за меньшее зло, потому что мы больше не голосуем за зло. Пусть соревнуются между собой, кто громче кричит: "Долой!", чтобы подсуетиться и возглавить протест. Мы не участвуем в их протестах. Их гречка слишком дорого стоит!

"Многие из нас без связей, чьей либо поддержки, построили свою маленькую успешную Украину", – пишет автор "Манифеста среднего класса". Важно примечание: тоже делали и "они", выстраивая Украину для себя.

Здоровое общество не может быть построено на традиционной украинской установке "моя хата з краю". Она работала, когда у нас не было своего государства.

Солидарность – вот то, чего не было в Украине и чего от нас не ждут. От нас не ждут, что мы встанем за чужие разрушаемые парки и детские площадки, что мы выступим за чужое рабочее место, за чужую пенсию.

Не ждут, что мы будем бороться против жлобства и беспредела – от кого бы они не исходили: от мажоров в Мерсах, или от заблудших братьев по несчастью.

Нашу страну никогда не изменят "сверху". Сделать это можем мы.

Я хочу призвать всех нас верить в себя до конца. Верить и менять неэффективных, продажных политиков, без исключения и скидок на личные симпатии. Гнили место в мусорнике.

Но только давайте не искать чьей-то сильной руки! Это все та же вера "в шару". Шары уже не будет. За сильную руку придется дорого заплатить. К примеру, нашим с вами полным и окончательным бесправием. Коррупцию и бардак побеждает не сильная рука, а сильное общество. А общество – это мы.

Наше будущее – только в наших сильных руках, неравнодушных сердцах и трезвых головах!

Олігархи під час кризи: Брати Клюєви, Новинський, Нусенкіс, Бойко

Сергій Лямець, ЕП

Жодна з фінансово-промислових груп України не може похвалитися тим, що їй вдалося уникнути впливу економічної кризи.

На фото: Новінський, Клюєви, Нусенкіс і Бойко

Економічна правда продовжує цикл матеріалів про те, як найбільші фінансово-промислові групи України переживають економічну кризу.

В цьому матеріалі ми намагаємось описати загальну ситуацію та надати побіжний опис стану речей у кожній з ФПГ.

В першій частині було оглянуто стан справ у групах СКМ, ІСД, Приват, East One та "Енергетичний стандарт".

У другій частині "Економічна правда" зосередилася на стані речей у наступних ФПГ: "Фінанси та Кредит", DCH, GROUP DF.

У заключній частині ми оглянемо, як переживають кризу фінансово-промислові групи "Укрпідшипник", "Смарт-Холдинг", "Донецьксталь", "ММК ім. Ілліча".

Укрпідшипник (група Братів Клюєвих) - як у всіх

Довідка: Бренд бізнесу братів Сергія та Андрія Клюєва - "Укрпідшипник", назва флагманського підприємства групи. 2000 року була створена однойменна корпорація, яка об'єднує компанії в кольоровій металургії (найбільший - Артемівський завод з обробки кольорових металів), харчопромі, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, деревообробці і, природно, машинобудуванні (зокрема, ЗАТ "Вістек").

Префікс "фінансово-" промисловій групі дає "Актив Банк". У той же час, братам не вдалося купити дійсно стратегічний "Промінвестбанк".

Нажаль, "Економічній правді" так і не вдалося отримати будь-які коментарі та інформацію від представників групи. Численні прес-секретарі переводили нас один на одного, а потім кожен з них розводив руками. Мовляв, нема кому коментувати, а "самих" турбувати не можна.

"Коли ми вийдемо з кризи, тоді й будемо обговорювати, як виживати", - єдина цитата депутата і співвласника групи Андрія Клюєва, яку "Економічній правді" вдалося отримати через безліч обхідних шляхів майже за місяць намагань.

А запитати є про що. 11 листопада австрійський холдинг Андрія і Сергія Клюєвих SLAV AG був оголошений новим власником контрольного пакета "Промінвестбанку" - найбільшого в Україні корпоративного банку, що спеціалізується на обслуговуванні промислових підприємств.

Їм вдалося змінити майже прийняте рішення про продаж ПІБу одному з двох держбанків, за яку виступали спікер парламенту, голова Ради НБУ і навіть, ймовірно, президент.

Найбільша краса комбінації була в тому, що Клюєви "застовпили" "Промінвестбанк" для перепродажу. Тобто, спочатку у них не було грошей на купівлю установи такого розміру, або ж брати не хотіли витрачати так багато на самому початку кризи.

Вони не збиралися вносити в банк 3,6 мільярди гривень власних коштів. Брати не дали навіть обіцяні 900 мільйонів гривень для викупу акції додаткової емісії ПІБу.

У будь-якому випадку, строки внесення грошей кілька разів переносили. Ходили чутки, що за братами Клюєвими стояли росіяни, однак з ними теж щось не склалося.

У підсумку, угода з Клюєвими була майже визнана розірваною. Санатор ПІБу заступник голови НБУ Леонід Кротюк повідомив, що депутати ще можуть перерахувати 900 мільйонів гривень на збільшення статутного фонду банку, а також розмістити в ньому кредити та депозити - але вже в сумі не менш як 4,4 мільярдів гривень.

Однак реально в новій постанові Нацбанку не прописано жодного іншого способу, крім націоналізації. Швидше за все, після Нового року банк продадуть Мінфіну, МФК та ЄБРР.

За інформацією, яку вдалося отримати "Економічній правді", бізнес братів Клюєвих не в настільки складній ситуації, як у ІСД або ММК ім. Ілліча. У нього, як мінімум, немає величезних боргів.

Хоча, безумовно, підприємства відчувають проблеми, адже в активах групи є і нерухомість, і земля, і промислові підприємства, і агробізнес, і енергетика. Усім цим напрямкам у кризу проблеми гарантовані. За формальною вивіскою бізнесу з випуску підшипників - уже давно не підшипниковий бізнес.

Тому можна зробити висновок: у Клюєвих справи йдуть, як у всіх. Не добре, хоча й не критично.

"До 80% доходів група отримує від контролю над Артемівським заводом з обробки кольорових металів. Підприємство є монополістом у виробництві мідно-латунної, цинкової і нікелевої продукції в Україні, що забезпечує стійкий ринок збуту", - розповів голова Департаменту аналітики ASTRUM Investment Management Юрій Бєлінський.

За його словами, сьогодні продовжують падати ціни на метали на світовому ринку. В Україні, яка є основним ринком для заводу (80% продажів), ця тенденція не так яскраво виражена. Однак аналітики все-таки очікують скорочення ринку цієї продукції наступного року.

Група також контролює Артемівський машинобудівний завод "Вістек".

"Підприємство, основна продукція якого зорієнтована на шахтну та іншу галузі важкої промисловості, має відчувати труднощі зі збутом, однак через малу частку ваги підприємства в групі, це не повинно значно позначитися на "Укрпідшипнику", - зазначив Бєлінський.

Смарт-Холдинг - готовий розширятися

Довідка. "Смарт-холдинг" - диверсифікований холдинг, що поєднує підприємства суднобудування та інфраструктури, а також металургійного, машинобудівного, фінансового та аграрного секторів економіки.

Бізнес "Смарт-холдингу" широко диверсифікований як по галузях (підприємства працюють в 17 секторах економіки), так і по регіонах (Україна, Російська Федерація, європейські країни).

Завдяки угоді з передачі своїх металургійних активів компанії "Метінвест" у 2007-2008 роках, "Смарт-груп" стала власником 25% "Метінвесту".

"Смарт холдинг" контролюється Вадимом Новінскім. Ключові підприємства: "Метінвест" (25%), Херсонський і Чорноморський суднобудівні заводи, "Юджин", "Верес", "Укршампіньон", порт "Очаків". Генерація доходів: "Верес", "Укршампіньйон", "Метінвест".

До 2008 року до складу "Смарт Груп" входило багато різноманітних активів, що були придбані в різний час.

З приходом нової управлінської команди група почала оптимізацію бізнес-напрямків. У грудні 2006 року замість різнобарвного "Смарт Груп" з'явився упорядкований "Смарт-Холдинг".

У кінці 2007 року його фронтмен Вадим Новінський здійснив стратегічно важливий вчинок, об'єднавши свій гірничорудний бізнес з СКМ. В обмін він отримав 25% в холдингу "Метінвест", а разом з ним - своєрідне щеплення від великих проблем.

Безумовно, металургія та ГМК будуть переживати нелегкі часи, але тепер це турбота не стільки Новінського, скільки його "старшого брата".

"Метінвест" хоч і має проблеми зі збутом продукції в умовах глобального скорочення попиту на метал, є однією з найбільш конкурентоспроможних компаній в галузі.

"Вертикальна інтеграція, повна забезпеченість власною сировиною та масштаб компанії дозволяють переживати кризу легше, ніж більшість конкурентів", - вважає аналітик ІК Phoenix Capital Андрій Нестерук.

Друга частина активів бізнесмена знаходиться в непоганій формі, як для кризи. У будівельній галузі група представлена компанією "Юджин", яка вдало обміняла права на ТРЦ "Троїцький" на земельну ділянку в Києві перед самим початком масштабного кризи. Це дозволило "Смарт-холдингу" уникнути значних збитків.

"Завдяки своїй диверсифікації, зокрема в харчовій і аграрній промисловості, де компанія володіє, в тому числі, ТМ "Верес", "Смарт-холдинг" зможе показати зростання валового доходу 2009 року, незважаючи на спад у важкій промисловості та в будівництві", - зазначив голова Департаменту аналітики ASTRUM Investment Management Юрій Бєлінський.

За його словами, найбільші інвестиції холдингу будуть спрямовані в розвиток портового комплексу "Очаків" та Херсонського і Чорноморського суднобудівних заводів.

Факт гарного самопочуття підтверджує також те, що 19 листопада "Смарт-холдинг" розпочав переговори з урядом Болгарії щодо придбання найбільшого в цій країні металургійного комбінату "Креміковци". Нагадаємо, донедавна за це підприємство билися Костянтин Жеваго і Лакшмі Міттал.

Керівник аналітичного департаменту ІГ "Сократ" Костянтин Степанов зазначив, що спільне управління з холдингом СКМ приносило гарний прибуток компанії, який в подальшому міг бути використаний і на розвиток інших компаній, що входять у групу.

За оцінкою "Сократу", у кризовій ситуації добре себе будуть почувати компанії групи, що працюють в аграрному секторі (група "Верес", ВАТ "Агрокомбінат "Калита" і ВАТ "Калітнянський експериментальний завод комбікормів і префіксів").

На думку Степанова, група змушена оптимізувати свої витрати і сконцентруватися на профільних бізнесах, не відволікаючи ресурси на нові проекти. "В цілому, ми вважаємо, що "Смарт-холдинг" відчуває себе впевнено і націлений на продовження розвитку свого бізнесу в подальшому", - зазначив він.

Серед напрямків діяльності "Смарт-холдинг", у яких сьогодні вже виникли проблеми, Степанов назвав ГМК, виробництво будматеріалів і нерухомість.

"Ми вважаємо, що напрямок нерухомості буде або закрито, або заморожено до кращих часів, адже він не є профільним напрямком для групи Новінського", - підкреслив експерт.

Нестерук додав, що група майже не має згубних у час кризи боргів. У неметалургійних напрямках діяльності "Смарт холдинг" почуває себе впевнено, не маючи значної заборгованості й не залежачи від фондових коливань.

"У 2009 рік група дивиться впевнено, продовжуючи реалізовувати довгострокові інвестиційні проекти, такі, як будівництво порту "Очаків", що оцінюється в 1,5 мільярда євро", - зазначив аналітик Phoenix Capital.

Аналітики відзначають, що в "Смарт Холдингу" працюють дуже грамотні управлінці, що мають досвід роботи на зарубіжних ринках, і група готується до різких змін світової кон'юнктури.

"Зараз робиться основний акцент на підтримання рентабельності виробництва. Ми вважаємо, що група придивляється до нових активів як всередині України, так і за кордоном. Окремо варто відзначити активність "Смарт-холдингу" в суднобудівному сегменті. Суднобудівна галузь у світовому масштабі буде консолідуватися. Тому активи, які є у групи, дуже привабливі", - вважає Степанов.

У прес-службі "Смарт-холдингу" запевнили, що в групі передбачили кризу.

"Падіння фондового ринку почалося ще минулого року. Інше питання, що характер і масштаби майбутньої економічної кризи, а також рівень некомпетентності влади (причому не тільки в Україні) у подоланні його наслідків, ніхто до кінця не уявляв", - ідеться в заяві "Смарту".

"Тому, безумовно, не скрізь вдалося здійснити превентивні заходи. В той же час, розуміючи ситуацію, що складається на світовому ринку, ми вели досить консервативну фінансову політику. Зокрема, не робили великих запозичень, тим більше під заставу пакетів акцій, що належать групі", - додають у холдингу.

На думку його експертів, сьогодні в вигіднішому становищі опинилися галузі, які тісно пов'язані зі споживчим ринком, на відміну від металургії, машинобудування, виробництва будматеріалів та інших секторів B2B.

В якості прикладу в прес-службі навели агрокомбінат "Україна". Падіння курсу гривні та боротьба з контрабандою призвели до підвищення конкурентноздатності вітчизняного виробництва м'яса.

Під час кризи група налаштована на розширення і масштабне будівництво.

"Один із головних висновків, який було зроблено групою під час кризи, полягає в тому, що в нашому портфелі активів занадто висока питома вага галузей B2B. Тому зараз ми ведемо пошук проектів для інвестування в АПК, ритейлі й фарміндустріі. Тобто, в секторах, чия продукція або послуги більше орієнтовані на населення", - відзначили у прес-службі.

Паралельно, за словами експертів холдингу, група вибудовує довгі ланцюжки вертикальної інтеграції. Наприклад, постачання металургійної продукції та продукції АПК на експорт буде відбуватися шляхом перевалки цих вантажів у власному порту (Очаків) і доставки закордонним споживачам на власних судах.

"Це амбітний проект, на який нам у найближчу п'ятирічку знадобиться кілька мільярдів доларів інвестицій. Точно оцінити важко через постійні коливання валютних курсів", - розповіли у прес-службі "Смарт-Холдингу".

Донецьксталь - Затягнувши паски

Довідка: Донецьксталь (колишній концерн "Енерго") - фінансово-промислова група, що фокусується практично повністю на металургії.

2007 року консолідований виторг компанії склав 9,1 мільярди гривень і був забезпечений за рахунок реалізації металопродукції (44%), коксу (33%), вугілля (23%).

Компанія контролюється Віктором Нусенкісом. Основні активи групи - в Україні, також група володіє вугільними шахтами в Росії.

Ключові підприємства: Ясиновський КХЗ, Макіївський КХЗ, шахтоуправління "Покровське", комбінат "Донецьксталь", шахта "Зарічна" (Росія). Генерація доходів: Ясиновський КХЗ, шахта "Зарічна" (Росія).

Не вдалося також отримати коментарі представників колишнього концерну "Енерго", яку пов'язують з українським бізнесменом грецького походження Віктором Нусенкісом. Звернення "Економічної правди" потонули в неіснуючих телефонах та електронних адресах прес-служби "Донецьксталі".

Відомо, що ще влітку цього року група намагалася продати "Кредитпромбанк" грецькому National Bank of Greece за 500 мільйонів доларів.

До цього придбанням банку за 600 мільйонів євро цікавився французький Societe Generale, але в лютому він відмовився від покупки через розслідування про втрати головного банку на спекуляціях.

У підсумку, угода з греками не відбулася. А вже у жовтні "Кредитпромбанк" просив у НБУ пристойну суму рефінансування.

Прохання про допомогу було логічне - навряд чи акціонери зараз у змозі допомогти банку ліквідністю. До початку кризи діяльність групи виявилася майже повністю сконцентрована навколо металургійного заводу "Донецьксталь".

Як відомо, ця галузь сьогодні постраждала ледь не найбільше в Україні, а разом з нею - і постачальники сировини. Тому в цілому у ФПГ впали доходи, і перекрити їх за рахунок інших напрямків неможливо - серйозних бізнесів у неметалургійному сегменті у групи немає.

"Донецьксталь" - частково інтегрована структура, з власними ресурсами коксівного вугілля в надлишку і коксу. За залізорудною сировиною інтеграція відсутня", - відзначив аналітик Foyil Securities Ізмаїл Сафараліев.

На думку аналітика ІК Phoenix Capital Євгена Дубогриза, бізнес власників "Донецьксталі" досить серйозно постраждав від кризи. Ключові вітчизняні активи групи - Ясиновський і Макіївський коксохіми, а також шахтоуправління "Покровське"- з середини літа знизили обсяги виробництва на 30-50%.

"Металургійний завод "Донецьксталь" у кінці жовтня зупинив виробництво чавуну, і відновить випуск продукції лише в першій декаді грудня", - зазначив він.

На думку Дубогриза, в результаті кризи група змушена буде істотно скоротити програми з модернізації та розвитку. На початку року її власники планували вкласти близько 4,9 мільярдів доларів з 2008 по 2014 роки в розвиток українських та російських проектів, в основному, у вугільні активи.

"Однак через фінансову кризу та зростання вартості позикових коштів "Донецьксталі" навряд чи вдасться залучити настільки значну суму на зовнішніх ринках. Тому плани з розширення видобутку вугілля в Україні та Росії, а також масштабного збільшення виробництва коксу, доведеться відкласти на невизначений термін; масштабних інвестицій від групи не варто очікувати раніше другої половини 2010 року", - зазначив аналітик.

У нещодавньому повідомленні групи йдеться про продовження програми модернізації на меткомбінаті "Донецьксталь" з реконструкції сталеплавильного виробництва, створюючи на місці мартенівського цеху електросталеплавильний комплекс.

До початку кризи група повідомляла, що на ці цілі доведеться витратити 444,5 мільйонів доларів, а в цілому на технічне переозброєння підприємства в 2008-2009 роках передбачається витратити близько 800 мільйонів доларів.

Чи змінилися ці показники, поки не відомо. Ймовірніше за все, так. "Група використовувала як власний, так і позиковий капітал", - підкреслив Сафараліев. Як відомо, з позиковим капіталом сьогодні проблеми у всіх - як з отриманням, так і з поверненням.

На думку Дубогриза, незважаючи на падіння обсягів виробництва та цін у вугільній та коксохімічної галузях, група переживе кризу без розпродажу активів.

Аналітик вважає, що опорою групи виступить сировинної бізнес: шахтоуправління "Покровське", Ясиновський коксохім і шахта "Зарічна" (Росія). Вони будуть генерувати грошовий потік, достатній для виживання.

З цим висновком згоден голова департаменту аналітики ASTRUM Investment Management Юрій Бєлінський.

"Наявність великої ресурсної бази коксівних вугіль є серйозною конкурентною перевагою "Донецьксталі". Виплавка сталі комбінатом може знизитися всього на 10-15% наступного року. Експорт високоякісного коксу Ясиновського коксохіму, що входить у групу, в умовах стагнації внутрішнього ринку допоможе пом'якшити падіння доходів групи", - зазначає експерт.

ММК ІМ. Ілліча - Все одно не продається

Довідка: "Група Володимира Бойка" - умовна назва агломерату підприємств навколо Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, що входить у трійку найбільших в Україні.

Крім ММК, до складу групи входять Донецький державний хіміко-металургійний завод (сьогодні "Хіміко-металургійна фабрика"), авіакомпанія "Ілліч-Авіа", підприємства в сфері машинобудування, громадського харчування та сільського господарства, швейна фабрика "Фея".

Більшість із них обслуговують потреби жителів Маріуполя, що працюють на ММК. За оцінкою ASTRUM, ММК ім. Ілліча дає 94% -95% валових доходів групи Володимира Бойка.

За останніми даними, 90,4% акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" володіє ЗАТ "Ілліч -Сталь", контрольоване головою правління ММК Володимиром Бойком.

"Група Володимира Бойка", центром якої виступає ММК ім. Ілліча - єдина, що не соромиться говорити про труднощі. Незмінний гендиректор підприємства і покровитель Маріуполя Володимир Бойко першим почав лобіювати формування пакету урядової допомоги металургам, аргументуючи це різким падінням збуту на продукцію ключової галузі економіки.

В кінці листопада він розповів, що абсолютно всі металурги відчувають труднощі, і видають лише 25-30% обсягів середини цього року. Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча виробляє 50-55% обсягів сталі від рівня виробництва липня, а доменний цех завантажений на 35%.

"Ми працюємо зараз на рівні 30% від того обсягу виробництва, який був у нас в червні-липні. Листопад ми пройшли, пройдемо і грудень. Що буде в січні - поки що питання", - зазначив Бойко.

Керівник ММК урізав зарплати працівникам майже вдвічі, але все ще залишається найбільш соціально спрямованим роботодавцем країни.

Тим не менш, частка зарплати в собівартості і після цього залишиться на рівні 25-30%. "Це надзвичайно багато, такого у світовій металургії ще не було. Сьогодні на зарплату нам треба 25-30 мільйонів доларів, а товарної продукції цього місяця буде максимум на 110-115 мільйонів доларів", - пояснив Бойко.

За його очікуваннями, в січні-лютому буде дуже складно. "Пожвавлення, яке було в листопаді, тимчасове і зараз затихло. Пожвавлення може не бути до березня", - підкреслив гендиректор ММК ім. Ілліча.

Поки немає ніякої інформації, як себе почувають непрофільні напрямки групи: Хіміко-металургійна фабрика, машинобудівні, харчові і агропідприємства, швейна фабрика "Фея", а також авіакомпанія "Ілліч-Авіа". Навіть якщо уявити, що в них справи йдуть добре, обороти підприємств занадто малі, щоб полегшити долю ММК ім. Ілліча.

Аналітик Foyil Securities Ізмаїл Сафараліев вважає, що група не передбачила нинішніх проблем. Тому на другому за розміром металургійному заводі України та пов'язаній з ним групі підприємств криза відбилася дуже глибоко. За його даними, виробництво прокату на ММК скоротилося на 14,7% за 10 місяців 2008 року (порівняно з 2007).

З цими оцінками згоден аналітик ІК Phoenix Capital Євген Дубогриз. За його даними, з липня по листопад ММК ім. Ілліча знизив виробництво сталі на 61%. Середньомісячні доходи комбінату впали більш ніж учетверо, з 400-450 мільйонів доларів у першому півріччі нинішнього року до 100-120 мільйонів доларів у жовтні-листопаді.

"З усіх " металургійних" бізнес-груп ММК та ІСД в даний час виглядають найбільш уразливими. Ключові проблеми "групи Володимира Бойка" - низька диверсифікація бізнесу (більше 90% доходів припадає на продаж металопродукції), а також відсутність розгалуженої збутової структури, подібної тим, які існують у "Метінвесту", ІСД і Запоріжсталі", - зазначив експерт.

Сафараліев додав, що "група Володимира Бойка" - одна з найслабших ФПГ в плані інтеграції виробництва з поставками залізорудного сировини, а також в плані наявності вільних грошових ресурсів для роботи в збиток під час кризи.

Залишається відкритим питання, як відбилося на групі обслуговування ММК в проблемному "Промінвестбанку" - там уже багато місяців затримуються платежі.

Більше того, завод має величезні соціальні витрати. Він відомий як найбільший роботодавець в українській металургії (57 тисяч чоловік).

Особливу проблему, на думку Сафараліева, створює те, що завод є найбільш інтенсивним користувачем природного газу (1,4 мільярдів кубометрів 2007 року).

"З урахуванням підвищення цін на газ, ситуація з цим тільки погіршиться", - вважає експерт. Особливо неприємною вона стане з урахуванням девальвації національної валюти з 5 до 10 гривень за долар.

"Єдиний вихід для ММК - лобіювати зниження цін на сировину, в першу чергу, на залізну руду, а також розвивати мережу збуту . Як варіант, ММК може відмовитися від прямих продажів металопродукції, наприклад, уклавши договір з будь-ким із металотрейдерів, що працюють на близькосхідному та азіатському ринках", - вважає Дубогриз.

Крім того, комбінат активно скорочує витрати за рахунок перенесення на невизначений термін програм модернізації та зниження витрат на оплату праці. Однак аналітики вважають, що очікувати від Володимира Бойка масових скорочень співробітників ММК не варто.

У той же час, експерти виділили позитивні сторони групи. "На руку власникам ММК грає відсутність у компанії боргів: у той час, як переважна більшість ФПГ активно залучали позиковий капітал, ММК проводив модернізацію за рахунок отриманого прибутку", - підкреслив Дубогриз.

Сафараліев погоджується, що підприємство використовує тільки власний капітал для фінансування. "Можна також відзначити добре налаштовані канали збуту по всьому світі. в ММК ім. Ілліча відсутня інтеграція, але в той же час, активи управляються з єдиного центру", - підкреслив він.

За оцінками Foyil, криза в металургії триватиме, як мінімум, до середини 2009 року. Економія ресурсів та готівкових коштів - єдиний спосіб пережити цей період. Поки не відновиться зовнішній попит на метали, поліпшення не буде.

"Частково можна скоротити збитки, спробувавши переорієнтуватися на внутрішній попит, поки такий є. У разі ММК ім. Ілліча потрібне поліпшення ефективності виробництва. Однак усе це - в довгостроковій перспективі. Зараз на це у підприємства ресурсів немає", - вважає Сафараліев.

У той же час, продаж ММК навіть у перспективі наступного року малоймовірний. "У потенційних покупців, що раніше цікавилися підприємством, просто не вистачить вільних коштів", - додає Дубогриз.

Ющенко обвинил Тимошенко в крышевании земельного махинатора

Президент Виктор Ющенко обвинил премьер-министра Юлию Тимошенко и ее политическую силу в причастности к земельным махинациям в Киевской области.

Об этом он заявил в рамках итоговой годовой конференции.

В частности, по его словам, премьер была причастна к освобождению из-под ареста экс-главы Госкомзема Воеводина.

"Руководитель Госкомзема, человек, который был арестован, под давлением премьера выпущен. Делается это ночью. После 12 часов ночи. Человек, который исполнял обязанности руководителя земельных ресурсов, имеет три судимости. Кто его поставил? Чье распоряжение?", - отметил президент.

"Руководитель одного из ведущих институтов, который занимается распределением земли – участник преступной группировки, имеет кличку, все как полагается, представляет одну политическую силу. Я получил десятки обращений, в частности и депутатов. Это все человеческие подписи в защиту земель Киевщины, где совершаются БЮТом через депутата и всю иерархию преступления с землей", - отметил президент.

Ющенко напомнил, что на прошлой неделе генпрокуратура сделала представление (вероятно, речь идет об обвинении в адрес Богдана Губского), чтоб "арестовать этого жулика и открыть уголовное дело".

"Это представление прошло десять метров и было остановлено. Если позиции общественности не хватит, то генпрокуратуры мало на что хватит. Ибо она находится под таким прикрытием БЮТа и премьера, что эти действия будут напрасны", - подчеркнул президент.

Ющенко также обвинил БЮТ в семи рейдерских атаках на районные земельные управления.

"Это домики, которые стоят в районных центрах. Самое дорогое, что есть в этих домиках, это печать. Приезжает нардеп из БЮТ, привозит вооруженных молодчиков организованной преступной группировки. Забирается печать, идут на квартиру и дальше проводят "вверенную" правительством земельную политику", - подчеркнул президент.

***

В свою очередь Богдан Губський заявил, что "Ющенко начал беспрецедентную грязную кампанию против БЮТ, связанную с его минимальным рейтингом на выборах президента".

"Окружение президента пытается прикрыть свои коррупционные аферы. Напомню, на днях на Киевщине при получении взятки 42 миллиона долларов за выдачу земли был задержан руководитель райгосадминистрации, назначенный президентом Ющенко", - сказал Губский.

Он сообщил, что депутаты от БЮТ на протяжении года писали запросы о коррупционных действиях данного чиновника, но это было безрезультатно.

Украинская правда

Спецслужба изучала для Ющенко, где его на самом деле так не любят

Секретариат президента заказывал расследование для того, чтобы выяснить, как критический в отношении Виктора Ющенко вопрос от интернет-аудитории стал таким популярным.

Об этом Украинской правде сообщила руководитель главного управления информполитики СП Лариса Мудрак.

Как известно, самым рейтинговым вопросом для президента от интернет-пользователей на итоговой пресс-конференции был такой: "Уважаемый господин Президент, скажите пожалуйста, сколько нам (простым людям) нужно Вам заплатить, чтобы Вы вместе со всеми депутатами ВР, министрами, членами правительства навсегда выехали за границу и не мешали Украине нормально развиваться?"

Этот вопрос собрал 86 тысяч голосов только на "Украинской правде".

Мудрак сообщила, что после начала голосования, которое должно было определить самый популярный вопрос для президента, их удивила высокая поддержка именно этого вопроса.

"Нас самых заинтересовало, откуда берутся такие настроения в интернете. Мы заказали экспертизу у соответствующих государственных органов, и эксперты сообщили – за этот вопрос голосовали преимущественно российские пользователи", - сказала Мудрак.

Она не сообщила, какие органы проводили эту "экспертизу".

Вместе с тем "Украинской правде" стало известно, что происхождение поддержки этого вопроса изучала Государственная служба специальной связи и защиты информации, основанная на базе СБУ.

Как известно, во время пресс-конференции пресс-секретарь президента Ирина Ванникова заявила, что этот вопрос "отображает интересы российских интернет-пользователей". В свою очередь сам Ющенко сказал, что 2/3 авторов этого вопроса находятся не в Украине.

Вместе с тем "Украинская правда" имеет подтверждения на уровне ай-пи адресов читателей, что этот вопрос к Ющенко было поддержан именно читателями из Украины.

Украинская правда

ГПУ отрапортовала о задержании еще одного судьи-взяточника

Судья районного суда Киева задержан при получении взятки в сумме $3 тыс.

Об этом во вторник сообщает "Интерфакс-Украина" со ссылкой на пресс-службу Генпрокуратуры.

Согласно сообщению, судья получил взятку от гражданки за принятие в ее интересах законного решения по гражданскому делу.

Судья задержан 23 декабря сотрудниками Главного управления по расследованию особо важных дел Генпрокуратуры и Службы безопасности.

По данному факту возбуждено уголовное дело по ч.2 ст. 368 Уголовного кодекса Украины.

Надежду на демократизацию сегодня подает Беларусь, а не Украина

В начале 90-х Россия была источником многих важных демократических импульсов. В те времена так называемые «запоздалые страны» - Украина и Беларусь – находились в летаргическом сне. Но состояние дел стремительно изменилось, как будто картинка в калейдоскопе. Как не парадоксально, сегодня скромную надежду на демократизацию подает Беларусь, пишет «Немецкая волна» (В свете очередного газового конфликта России с Украиной газета «Немецкая волна» анализирует отношения Москвы с соседями. – Ред.) .

Авторитарный правитель Лукашенко проводит, пусть и ограниченную, либерализацию «сверху». В то время как в России подавляются любые протесты, даже если они обусловлены исключительно экономическими причинами, в Беларуси опять разрешены демонстрации, на которые, правда, никто не спешит. Немногочисленная оппозиция осознала, что существование Лукашенко является своего рода гарантией суверенитета страны. Однако в экономической сфере у Лукашенко связаны руки: новый большой кредит, предоставленный Россией, однозначное тому свидетельство.

Иное состояние дел в Украине, отмечает издание. Четыре года после «оранжевой революции» ситуация кажется весьма тревожной. Саморазрушение прежних революционеров – Виктора Ющенко и Юлии Тимошенко – продолжает набирать оборотов. Останавливаются сталелитейные комбинаты, закрываются газеты, начались массовые увольнения. Вряд ли какая-то европейская страна пострадала от кризиса в такой мере, как Украина. Как долго будет продолжаться политический паралич и сможет ли консенсус относительно мирного решения конфликтов устоять под давлением последующего заострения ситуации, пока неясно, пишет «Немецкая волна».

Экономический кризис может радикализовать «средний класс»

Украинский малый и средний бизнес готов объединяться в общественные движения, чтобы самостоятельно защищаться от последствий экономического кризиса. Из-за хаоса на валютном рынке, проблем с банковскими кредитами и налогов, большинство малых предприятий находятся на грани банкротства. Об этом во вторник говорили участники национальной антикризисной конференции малого и среднего бизнеса.

Малый и средний бизнес уже не полагается на помощь власти. За годы работы эти люди убедились, что к их проблемам нет дела никому, кроме них самих. Экономический кризис продемонстрировал это наглядно, говорит частный автоперевозчик из Киевской области Валерий Черненко. «90% людей нашей отрасли выброшенные на биржу труда. Мы еще платим нашим людям какие-то копейки, чтобы выполнить какой-то рейс и прокормить свою семью. Но это только вдуматься – 90 % транспортных средств стоит на приколе».

В рамках программы деятельности Кабмина из преодоления финансового кризиса украинское правительство планирует привлечь 400 млн долларов от Европейского банка реконструкции и развития в поддержку малого и среднего бизнеса. Однако в том, что эти средства дойдут до тех, кому они назначаются, частный предприниматель Павел Мартиненко сомневается. Он не стремится получать государственные дотации или льготы, просит лишь отдать заработанное – в настоящий момент большинство его средств лежат на депозите в банке и забрать оттуда деньги человек не может, поэтому уже задолжал своим рабочим достаточно большую сумму. «У меня 20 работников трудятся. У меня частное предприятие, мои частные средства, а из банка забрать не могу. Ну, как это?».

Мартиненко рассказывает, что кризис уже существенно ударил по его бизнесу через валютные колебания и инфляцию. На следующий год предприниматель еще не имеет ни одного контракта. Как будет выживать его бизнес, он прогнозировать не берется, однако пока не собирается увольнять людей, поскольку за годы работы убедился, что профессиональные кадры - это ценнее всего в собственном деле. Свой бизнес Мартиненко готов защищать даже радикальными методами, пишет «Немецкая волна».

Cтраны-экспортеры газа создали собственную организацию

Участники Форума стран - экспортёров газа (ФСЭГ), который прошел сегодня в Москве, договорились о фактическом преобразовании Форума в организацию с аналогичным названием. Соответствующие учредительные документы – устав и соглашение, подписаны по результатам заседания, передает УНИАН.

Вопрос о согласовании уровней добычи газа на сегодняшнем Форуме стран-экспортеров не обсуждался. По информации министра энергетики РФ Сергея Шматко, страны-экспортеры газа не будут согласовывать уровень добычи, однако будут стараться синхронизировать свои инвестпрограммы.

Решений по изменению механизма ценообразования на газовом рынке на московской встрече стран-экспортеров также принято не было. «Было решено в дальнейшем проводить анализ на рынке, чтобы иметь возможность формировать задачи для дальнейшей работы», - сказал Шматко.

Штаб-квартира Форума стран - экспортеров газа, который часто называют «газовой ОПЕК», будет размещена в столице Катара – Дохе. На роль столицы «газовой ОПЕК» также претендовали столица Ирана Тегеран и российский Санкт-Петербург. Последний в ходе голосования уступил победителю всего один голос.

По словам премьер-министра РФ Владимира Путина, организации будет заниматься представлением интересов производителей и экспортеров газа на международной арене, способствовать защите своих интересов в отношениях с потребителями, а также должна выражать согласованную позицию его членов по наиболее важным вопросам текущего состояния и перспектив развития газового рынка.

Деятельность ФСЭГ носит преимущественно информационный характер. Обмен мнениями и данными по различным аспектам добычи, транспортировки и реализации газа между участниками Форума происходил в рамках регулярных министерских встреч (один раз в год в одной из стран-участниц).

Форум стран – экспортёров газа создан в мае 2001 года в Тегеране в ходе встречи министров нефти и энергетики Алжира, Брунея, Индонезии, Ирана, Малайзии, Нигерии, Катара, Омана, России и Туркмении.

В работе ФСЭГ принимают участие Алжир, Боливия, Бруней, Венесуэла, Египет, Индонезия, Иран, Катар, Казахстан (принимавший участие во встрече в Москве в качестве гостя, получил статус наблюдателя организации), Ливия, Малайзия, Нигерия, Норвегия, Объединённые Арабские Эмираты, Россия, Тринидад и Тобаго, Туркмения, Экваториальная Гвинея.

Григорович: НСНУ не принимал пока решения о кадровых чистках на съезде

На первом этапе съезда НСНУ начался разговор о текущей политической и экономической ситуации. На втором этапе – в субботу – эти вещи будут иметь продолжение. Об этом в интервью «Главреду» сказала народный депутат Лилия Григорович.

«Относительно кадровых чисток, то могу сказать одно: я Президента слышала равно как и вы. Пока еще никаких решений относительно исключения из партии ни президиум, ни политсовет партии не принимали», - сказала она, отвечая на вопрос, состоятся ли на съезде обещанные Президентом кадровые чистки относительно людей, которые подписали коалиционное соглашение.

Неопределенность в Москве

("The National Interest", США)

Немногие надеются на то, что кризис приведет к либеральным реформам

Димитрий Саймс (Dimitri Simes), 23 декабря 2008

В России за фасадом нормальности зреет социальная и политическая напряженность. Во время поездки в Москву на прошлой неделе меня поразило то, что престижные рестораны были как всегда полны посетителей, число покупателей в элитных бутиках словно и не уменьшилось, а зал аэропорта 'Шереметьево' для пассажиров бизнес-класса был забит модно одетыми россиянами, собирающимися в отпуск за рубеж. В отличие от Нью-Йорка, в России пока не рухнул ни один крупный финансовый институт, а российские власти регулярно заверяют граждан, что в казне достаточно денег для того, чтобы выполнить все социальные обязательства государства. Российская Государственная Дума, избираемая нижняя палата парламента, полностью контролируется проправительственными партиями и продолжает оказывать президенту Дмитрию Медведеву и премьер-министру России Владимиру Путину безоговорочный вотум доверия.

Однако поездки на машине по улицам российской столицы с ее кошмарным дорожным движением достаточно для того, чтобы быстро отметить признаки неприятностей. Строительство огромного большинства новых зданий, по-видимому, заморожено, краны бездействуют, а рабочих не видно. Страницы российских газет полны обязательных объявлений о банкротстве; а в буфете Александр-хауса, одного из известнейших бизнес-центров Москвы, нет обычной очереди. Многие сотрудники энергетических и консалтинговых фирм, размещающихся в здании, отправлены в неоплачиваемые отпуска неопределенной продолжительности. Особо тяжело пришлось некоммерческим организациям. У немногих из них есть существенные фонды, а теперь, когда спонсоры исчезают, многим общественным и благотворительным организациям пришлось резко сократить свой персонал и программы.

Теперь, когда цены на нефть упали ниже 50 долларов за баррель - а на этой цифре основан российский бюджет - стало ясно, что 2009 г. не будет беззаботным периодом для команды Путина-Медведева. Режим, который строил Путин, будучи по западным меркам авторитарным, имел подлинную поддержку со стороны народа, поскольку сочетание высоких цен на энергоносители с благоразумной фискальной политикой обеспечило существенное повышение жизненного уровня. В годы правления Путина доход на душу населения увеличился более, чем вдвое. Несмотря на значительное урезание политических свобод, личные свободы остались практически неприкосновенны. Люди могли свободно выбирать себе место работы, переходить из одной частной компании в другую, практически без ограничений ездить за рубеж, экспериментировать с художественными формами без особого вмешательства со стороны властей и даже критиковать правительство, не опасаясь за последствия - не только у себя дома, но и в Интернете и - в меньшей степени - в печатных СМИ.

Негласный общественный договор, при котором общество позволяло лидерам править практически в отсутствие общественного контроля, а лидеры обеспечивали народу регулярное улучшение повседневной жизни, оказался под серьезной угрозой в связи с экономическим спадом. Дума обсуждает законопроект о расширении понятия государственной измены таким образом, что преступными могут оказаться некоторые контакты с западными неправительственными организациями или даже СМИ. Когда почти четыре года назад, в январе 2005 г., тысячи российских пенсионеров гневно выступили против неоднозначной реформы системы социальных льгот, введенной в советские времена, власти обошлись с демонстрантами крайне деликатно, быстро отказавшись от первоначальных намерений и удовлетворив требования протестующих за счет казны. Однако теперь, когда валютные запасы государства сократились, у российского руководства меньше пространства для маневров. В воскресенье, когда сотни людей вышли во Владивостоке на демонстрацию против повышения тарифов на импортные автомобили, на них были брошены превосходящие силы ОМОНа. Отмена этого повышения, о котором недавно объявил Владимир Путин, стала бы серьезным ударом по российскому автопрому, переживающему трудные времена. Поскольку общественное недовольство нарастает, власти явно опасаются того, что даже мирные и относительно незначительные протесты легко могут выйти из-под контроля.

На бумаге ответ российского правительства на кризис выглядел оперативным и решительным. На поддержку банковской системы и основных отраслей выделяются огромные средства. Создана специальная правительственная антикризисная комиссия под руководством первого вице-премьера Игоря Шувалова, умелого и авторитетного чиновника, тесно связанного как с Путиным, так и с Медведевым. Однако источники в российском правительстве сетуют на то, что без четко очерченного разделения труда между двумя лидерами, принимающими ключевые решения главным образом посредством частных, конфиденциальных контактов, процесс принятия решений несколько затруднен. Часто многое зависит от того, кто последним поговорил с одним из лидеров. Тем временем, если признаков соперничества между Путиным и Медведевым не наблюдается, то подчиненные каждого из них все активнее стараются продвигать своего босса, исходя из того, что в условиях экономического кризиса будет труднее сохранять дихотомию власти, и рано или поздно останется только один лидер.

Примечательно, что немногие надеются на то, что кризис приведет к либеральным реформам. В России в трудные времена обычно рождается жесткий курс, и, хотя у Медведева есть ряд советников, имеющих репутацию либералов, выступая по ключевым вопросам, он сильно напоминает Путина, проецируя образ жесткого и решительного политика. Если речь идет о российской внешней политике, то экономический спад в принципе покончил с триумфализмом, воцарившимся после августовской победы над Грузией. Кроме того, растет понимание того, что конфликт - или даже восприятие конфликта - с Соединенными Штатами будет пагубным для доверия инвесторов к России, что приведет к оттоку капитала и падению рубля.

Но экономические трудности, помимо введения протекционистских мер - таких, как дополнительные тарифы на иномарки - означают, что у российского правительства меньше возможностей вести гибкую политику в отношении таких покупателей энергоносителей, которые, как Украина, не платят по счетам за газ. Кроме того, все больше искушение продать российское оружие каждому, кто в состоянии расплатиться наличными, включая Иран. Москва продолжает опровергать утверждения Тегерана о том, что ему были проданы ракеты большой дальности С-300, но, независимо от того, соответствуют ли действительности эти опровержения, ясно что в условиях продолжения спада в российской экономике и дальнейшего сокращения государственных ресурсов соблазн продавать оружие кому угодно будет только расти.

Есть неплохие шансы на то, что резервов России хватит на то, чтобы пережить 2009 г., что российская политическая система достаточно стабильна для того, чтобы выдержать испытание экономическим спадом, и что предложенного Обамой начала нового этапа в отношениях с Соединенными Штатами вкупе с новым ощущением уязвимости будет достаточно для того, чтобы отбить у Москвы желание рисковать в отношениях с Соединенными Штатами и, в более широком смысле, с Западом. Однако Россия оказалась в непривычной для себя ситуации, при которой очень немногое можно считать само собой разумеющимся, и поэтому особенно важно, чтобы новая администрация Обамы действовала с осторожностью, осознавая возможные непредвиденные последствия действий Америки, которые могут сместить равновесие сил в России в неблагоприятную для интересов США сторону.