Газові переговори у грудні зірвав Ющенко? За твердженням Ігора Бакая, який консультував українську сторону під час переговорів у Москві, «Газпром» та «Нафтогаз» вже практично домовилися про відстрочку сплати боргу та ціну в $235. Однак Ющенко сподівався, що Україні вдасться виторгувати кращі умови, – йдеться в коментарі колишнього очільника «Нафтогазу» до статті в російській газеті «Ведомости».
Крім можливих позовів європейських споживачів, у російсько-українських газових угодах є й інші слабкі місця. «Нафтогазу» може не вистачити грошей, «Газпрому» - контрактів, і обидві компанії можуть постраждати від тепер вже колишнього посередника — Rosukrenergo.
Високу ціну на газ для України «Газпром» вважає своїм головним трофеєм. Базова ціна у контракті вища, ніж у багатьох європейських країнах, вказує аналітик East European Gas Analysis Міхаїл Корчємкін. «Навіть під час газової кризи ціни у Бельгії, Німеччині та Голландії були нижчими за $353 (на 12 січня)», - зазначає він. Це погано пов’язується з базовою ціною $450 для України, за якої загальні витрати «Нафтогазу» перевищать $9 млрд. у 2009 р.
«Нафтогаз» не зможе зібрати ці $9 млрд. зі споживачів. За ринковою ціною газ купує лише промисловість, нагадує аналітик української інвесткомпанії Dragon Capital Денис Саква. Це 25 млрд. куб. м. у 2009 р. з урахуванням спаду виробництва. Населенню «Нафтогаз» продасть у 2009 р. 20 млрд. куб. м. із власного видобутку. Собівартість цього газу - $60, а населення купує його за $40, тобто дотації складають $400 млн., зазначає Саква. «Теплокомуненерго» купує 10 млрд. куб. м. по $110; це буде коштувати українському бюджету у 2009 р. ще $1,9 млрд., порахував він. Усього виходить $2,3 млрд. Представник «Нафтогазу» Валентин Землянський каже, що цифри в цілому точні. При цьому український бюджет-2009 передбачає дотації «Нафтогазу» усього $170 млн., нагадує Саква (усі доходи бюджету – близько $25 млрд.; перерахунок за середнім курсом 9,2 гривні за $1).
Де взяти гроші?
Раніше внутрішнє споживання дотувалося за рахунок реекспорту газу за європейськими цінами. Нові домовленості забороняють реекспорт, нагадує аналітик «Тройки диалог» Валерій Нєстєров. За підрахунками Сакви, якщо субсидувати «Теплокомуненерго» тільки за рахунок промисловості, підприємствам доведеться підняти ціну на $76 за 1000 куб. м. у 2009 р. (до $376). Підприємства опиняться за межею рентабельності, вважає він.
«Раз не вдалося вийти на прямі домовленості, [ Прем’єр України Юлія] Тимошенко доб’ється невеликої ціни, але не прозоро і прямо. На внутрішньому ринку України без складної схеми вже не обійтися», - вважає колишній голова правління «Нафтогазу» Ігор Бакай.
Поки такої схеми немає
Радник Тимошенко з газових питань Олександр Гудима вважає, що Україна могла б компенсувати втрати, підвищивши ціну на зберігання газу, - ПГС країни місткістю 30 млрд. куб. м., у яких наразі зберігається газ «Нафтогазу» та Rosukrenergo, можуть знадобитися європейським компаніям. Нестеров згоден: аби знизити ризики новорічного відключення, Європа могла б зберігати газ у ПГС України. Наразі тариф – усього 4% від європейських $120, каже він. «Нафтогаз» цілком може підняти його до європейського та отримувати на цьому зайві $1-1,5 млрд. на рік, згоден Корчємкін.
Але, швидше за все, Україна буде змушена наполягати на перегляді невигідних для неї угод, переконані Нєстєров і Корчємкін. Україні газові угоди невигідні, але вона має намір їх виконувати, заявив учора керівник Секретаріату Президента Віктора Ющенка.
Ризик транзиту
Довгостроковий транзитний договір, за який бився «Газпром», просто нездійсненний, переконаний Корчємкін, якщо, звісно, «Газпром» справді збирається збудувати Nord Stream і South Stream. За його розрахунками, забезпечити транзит 110 куб. м. газу на рік за повного завантаження обхідних «потоків» і газопроводу «Ямал – Європа» через Білорусь просто неможливо.
Генсхемою «Газпрому» передбачено, що до 2020 р. його експорт зросте до 225-227 млрд. куб. м. на рік. До того часу за планами «Газпрому» мають запрацювати обидві гілки Nord Stream (55 млрд. куб. м) та South Stream (30 млрд. куб. м). До цього треба додати інші напрями. За повного завантаження усіх цих газопроводів на транзит через Україну залишиться усього 84 млрд. куб. м. газу. Виходить, «Газпрому» або доведеться знизити транзит і платити штраф у $567 млн. на рік, або у рази скоротити обсяги експорту і транзиту через Білорусь (в основному газопроводі «Ямал – Європа»), вважає Корчємкін.
Якщо ж Євросоюз хоча б на чверть виконає план ЕС-20 (скорочення енергоспоживання на 20% до 2020 р.) і обсяг експорту російського газу знизиться до 195 млрд. куб. м. на рік, то при повному завантаженні обхідних газопроводів транзит через Україну може знизитися до 45 млрд. куб. м. Аби цього не відбулося, «Газпрому» доведеться не тільки скоротити потік газу через Білорусь, але й повністю відімкнути «Південний потік» або одну трубу Nord Stream, вважає Корчємкін. Тому що в іншому випадку, за його розрахунками, «Газпром» повинен буде щороку виплачувати «Нафтогазу» не менше $1,3 млрд.
«Газпром» або не планує будівництво «Південного потоку», або збирається розірвати транзитну угоду ще до початку будівництва, підсумовує Корчємкін.
Умови транзиту через Україну обсягу 110 млрд. куб м будуть дотримані, запевняє представник «Газпрому», у 2020 р. експорт мережевого газу до Європи складе до 221 млрд. куб. м., із яких 190 млрд. куб. м. буде експортуватися за чинними контрактами, а до 36 млрд. куб. м. – за новими.
Ризик Фірташа
Російсько-українські домовленості вперше передбачають прямі поставки газу – зареєстрований у Швейцарії посередник Rosukrenergo (RUE, 50% — у «Газпрому», 50% - в українських підприємців Дмитра Фірташа та Івана Фурсіна) виключається із газової схеми. Крім того, «Газпром» продав борг RUE на $1,7 млрд «Нафтогазу».Тепер Тимошенко хоче за рахунок цього боргу забрати з українських ПГС 11 млрд. куб. м. газу, що належить RUE. «Газпром» прийняв рішення, що він як борг забирає цей газ в Rosukrenergo, а «Нафтогаз» ці 11 млрд. у «Газпрому» купує, заявила українських Прем’єр в інтерв’ю тижневику «Дзеркало тижня». За її словами, Україна отримала змогу купити цей газ «за надзвичайно низькою ціною - $153,9 за 1000 куб. м.». Менеджери RUE, які представляють інтереси Фірташа, заперечують, що така домовленість існує. Але розпорядитися цим газом не може: «Нафтогаз» відмовляється підіймати його з ПГС, визнає джерело в RUE. Представник «Нафтогазу» це не коментує.
Це ставить Фірташа у складне становище. В RUE та угорської компанії Emfesz, що належить її співвласнику Фірташу, не залишається газу для експорту за вже укладеними контрактами. Ланцюжок виглядав так: у «Газпрому» контракт з RUE до 2018 р. на постачання до Польщі та Німеччини, а в RUE – контракт із Emfesz до 2015 р. Учора польська PGNiG вже повідомила, що може подати до суду на RUE за зрив контактів.
Якщо «Газпром» не заплатить компенсацію, співвласникам RUE нічого не залишиться, як подавати позови до міжнародних судів, вважає підприємець, близький до Фірташа.
«Теоретично і RUE, й Emfesz можуть звертатися до арбітражу, вимагаючи відшкодувати збитки за зрив комерційного контракту», - каже партнер «Джон Тайнер і партнери» Валерій Тутихін. Але юрист переконаний, що сторони домовляться й не стануть виносити сміття з хати. У міжнародному суді доведеться викласти всю заплутану історію російсько-українських газових відносин, пояснює Нєстєров із «Тройки диалог», а це серйозний репутаційний ризик для всіх учасників суперечки. Представник «Газпрому» тему спірного газу та можливі позови Фірташа не коментує.
Ризик збуту
Ще одна перемога «Газпрому» - прямий вихід на український ринок промислових споживачів. «Нафтогаз» зобов’язався укласти з «донькою» концерну – «Газпромзбут Україна» контракт на постачання газу з 1 січня 2009 р. по 31 грудня 2019 р. обсягом до 25% усього імпорту.
Але вже після цього Тимошенко в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» натякнула, що «Газпрому» навряд чи вдасться отримати обіцяне. «У 2008 р. «Газпромзбут» продав українській промисловості близько 3 млрд. куб. м. <...> Цього року, я думаю, вони й цього не продадуть», - сказала вона.
Джерело, близьке до Фірташа, вважає, що «Газпром» не отримає свою чверть. «Можна сказати, [глави “Газпрому” та “Нафтогаза”] Міллер і Дубина домовилися просто «по поняттях», - розмірковує він. – Адже ліцензії на постачання газу до України видає не Дубина, а Національна комісія з регулювання енергетики (НКРЕ). «Нафтогаз» сам у неї цю ліцензію отримує. І що він може гарантувати?»
Наразі ліцензій у «Газпромзбуту» відразу дві: на один рік, до травня 2009 р., і на п’ять років. Обидві були видані в один день із різницею у декілька годин: спочатку НКРЕ видала п’ятирічну, але Прем’єр Тимошенко вимагала замінити її на річну, розповідає український чиновник. «Ми вважаємо річну ліцензію нелегітимною», - каже представник «Газпромзбуту» Віталій Кисіль. «Ліцензія, видана на рік, є легітимною, - заперечує представник НКРЕ Іван Слободянюк. – Якщо у квітні «Газпромзбут» звернеться до нас за новою ліцензією, ми розглянемо його прохання».
Представники «Нафтогазу» та «Газпрому» цю тему не коментують.
Коментар:
Газовий базар
Дії українських перемовників були розкоординовані, визнає Ігор Бакай, який консультував на останніх перемовинах українську сторону. Ось що він розповідає.
У грудні голова правління «Нафтогазу» і «Газпрому» Олег Дубина й Алєксєй Міллєр в офісі «Газпрому» вже домовлялися про технічні деталі контракту. «Газпром» готовий був на розстрочку боргу $2,4 млрд. та ціну газу для України у $235. А у цей час Президент України Віктор Ющенко на прес-конференції говорить, що Україна повністю поверне борг та з 2009 р. перейде на європейську ціну. Тоді Дубині у «Газпромі» кажуть: як це так – «Нафтогаз» просить пільги та розстрочку, а ваш Президент готовий на європейську ціну та платити відразу? Ви там у себе розберіться, а потім приїжджайте.
Ющенко вважав, що ціна для України має бути нижчою за $200, тому що йому сказали, що в Європі «Газпром» торгує по $250. Ющенко вважав, що в України є час торгуватися: «Нафтогаз» йому надав розрахунки, що Україні надовго вистачить свого газу з ПГС – адже споживання через кризу скоротилося. Давайте примусимо менеджерів «Газпрому» поїхати до Брюсселю на публічні слухання, хай він розкриє ціни. І добилися, що «Газпром» показав ціни у декількох контрактах : від $400 до $450. І став вимагати від України $450. Ви хотіли Брюссель? Ми поїхали. Ви просили, щоб вам показали контракти? Ми показали!
Представники «Нафтогазу», «Газпрому» та Секретаріату Ющенка відмовилися коментувати цю історію. «Нафтогаз» до 2019 р. купує газ напряму в «Газпрому» за базовою ціною $450 за 1000 куб. м., яка буде коригуватися раз на квартал залежно від динаміки цін мазуту та дизпалива за попередні дев’ять місяців. Цього року буде застосовуватися 20%-ва знижка, а обсяг поставок - 40 млрд. куб. м., з 2010 р. – 52 млрд. куб. м. «Газпром» зобов’язується прокачувати через Україну по 110 млрд. куб. м. на рік. У 2009 р. ставка - $1,7 за 1000 куб. м. на 100 км., а с 2010 р. вона розраховується виходячи з базової ставки $2,04, індексованої на інфляцію у Євросоюзі.
Оригiнал матерiалу:
http://www.vedomosti.ru/newspaper/article.shtml?2009/01/29/179174…
Комментариев нет:
Отправить комментарий