пятница, 14 ноября 2008 г.

Юрій Щербак: «Україна не є в десятці зовнішньополітичних пріоритетів Обами»

Віталій Червоненко, «Главред»

Весь світ продовжує слідкувати за кадровими перипетіями в команді новоспеченого президента США Барака Обами. Всі чекають появи обіцяних нових облич, проте поки що на слуху чомусь з’являються тільки вже старі перевірені бійці демократів.


Хоча Обама заявляє, що призначить на важливі державні пости кілька республіканців, експерти схильні вважати, що разом з Обамою до влади повертається команда Клінтона – якщо не повному складі, то принаймні ті політики, які себе тоді добре зарекомендували. Таку думку в інтерв’ю «Главреду» висловив посол України в США в 1994-1998 роках, професор Юрій Щербак.

Юрію Миколайовичу, ви довгий час жили в США і працювали послом України у цій державі. Вже більше тижня, як ця країна обрала собі нового президента. Як оцінюєте перспективи цієї країни з новим керівництвом?

На мою думку, перемога Барака Обами на президентських виборах в США створила в цій країні якісно нову ситуацію. До влади приходить представник опозиційної демократичної партії, представник нового покоління, представник афроамериканських громадян США. Останнє уособлює собою боротьбу за расову рівність, яка тривала в штатах. Обрання Обами стало переможною крапкою в цій боротьбі, адже перемога чорношкірого президента було забезпечено голосами не стільки афроамериканцями, скільки голосами білих. Це дуже знаково.

До влади прийшла людина дуже інтелігентна й набагато обізнаніша в усіх аспектах зовнішньої і внутрішньої політики ніж Джордж Буш. Людина прийшла до влади з новими ідеями в сфері економіки. Важливо, що він вже опирається на досвід Демократичної партії, яка під час президентства Біла Клінтона забезпечила Америці процвітання, й головне, бездефіцитний бюджет. А це був величезний крок на шляху економічного поступу.

Які кадрові рішення Обами дають вам підстави говорити про спадковість економічної політики демократичної партії?

Обама зараз розглядає в якості головного претендента на посаду міністра фінансів Ларі Саммерса. Це свідчить про те, що новий президент повертається до досвіду команди Клінтона, бо Ларі Саммерс був тоді другою людиною в міністерстві фінансів. Ця людина дуже тісно співпрацювала з Україною. Трохи пізніше Саммерс навіть очолив міністерство. Він надзвичайно здібний банкір з Волстріт, він має дуже гарне уявлення про фінансові механізми, які зараз впливають на розвиток економічної кризи. Саме через цю людину є впевненість, що демократам таки вдасться кризу подолати.

Можете розказати, з ким з українських політиків у Ларі Саммерса склалися гарні стосунки?

Саммерс на своїй посаді тоді дуже часто зустрічався з Віктором Ющенком, коли той був ще головою НБУ. Вони часто спілкувалися, й інколи їхні розмови затягувалися надовго. В той час американці нам приділяли серйозну увагу і зустрічі з українськими чільниками – міністрами фінансів, економіки та головою НБУ були не рідкістю. Ларі Саммерс дуже добре знав ситуацію в Україні, тобто, у Віктора Ющенка були добрі робочі ділові стосунки з без п’яти хвилин міністром фінансів США. Тоді Ющенко ще не був Президентом, але особисто вони багато спілкувалися.

Кадрові питання зараз цікавлять найбільше. Які ще призначення ви очікуєте?

Ходять чутки про працевлаштування Ричарда Холбрука. Він дуже кваліфікований дипломат, грав помітну роль в адміністрації Білла Клінтона. Його мрія – стати державним секретарем. Поки не відомо, чи він ним стане. Зараз активно говорять про те, що він стане радником президента з питань міжнародної безпеки. Тобто, є різні варіанти. Але, в цілому, можна з упевненістю казати, що разом з Обамою повертається команда Клінтона. Особливо це стосується людей, які тоді себе добре зарекомендували. Очевидно, що частина з них таки посяде ключові посади в державі.

Барак Обама вже сказав, що можливо, візьме кілька республіканців у свою команду. Чи це станеться, – побачимо, але республіканці вже дуже стривожені тим, що демократи мають більшість в Конгресі. Вони бояться, що президенту не буде протистояти Конгрес. Тобто, всі закони, які пропонуватиме президент ухвалюватимуться, і ніхто цьому не зможе протистояти. В рядах республіканців вже пішли розмови про «диктатуру демократів».

З іншого боку, для США це тимчасове явище. Через два роки будуть вибори частини Конгресу, тож перевага демократів може зникнути. Виборці насправді не люблять ситуації, коли вся влада концентрується в руках однієї партії. Нинішня ситуація пояснюється тільки тим, що спадщина адміністрації Буша наскільки негативна, що виборці відвернулися від республіканців і дали демократам контролювати Конгрес. Але вони обов’язково виправлять цю ситуацію.

Чи може Хіларі Клінтон стати держсекретарем при президентові Обамі?

Важко сказати. Я чув чутки, що її хочуть призначити міністром охорони здоров’я. Але не думаю, що так станеться, адже вона пропонує такі зміни в системі охорони здоров’я, які викликають величезний опір американських лікарів. Останні вважають реформу Клінтон, яка дає доступ до медичного забезпечення біднішим людям, дуже соціалістичною. Лікарі не хочуть втратити свої привілеї як представників приватної медицини та професії, яка є однією з найоплачуваніших в США.

Тож поки не ясно, що її очікує. Але якщо вона стане держсекретарем, то буде яскравою постаттю. Вона зможе потягнути цю посаду.

Можете розказати про зміни в зовнішній політиці США, які вже намітились?

В цій сфері зміни будуть, але в жодному разі вони не будуть такими різкими і драматичними, як дехто вважає. В США взагалі є послідовність зовнішньої політики. Там ніхто не може стати президентом і оголосити, що все зроблене попередником є абсолютно негативним. Ніхто не може розвернути країну на 180 градусів. Їхня зовнішня політика є двопартійною, і за неї відповідають обидві партії. У Президента немає права керувати зовнішньою політикою, як це у нас уявляють – один президент оголошує шлях до НАТО, а інший ледве до Росії нас не приєднує. Така практика в США абсолютно неможлива. У них є курс, і величезний корабель з нього ніхто не зверне.

По Іраку у них буде така доктрина, що треба закінчувати там активні дії і залишити лише кілька баз. Вихід з Іраку буде не завтра, але буде, бо США зосередять свої зусилля на війні в Афганістані. Там ситуація зараз дуже складна. Рух «Талібан» підняв голову і почав активні бойові дії. Ситуація може дуже скоро вийти з-під контролю, і США цим дуже переймаються. Є загроза, що Афганістан може знову потрапити під керівництво ісламських радикалів. А це вже не бажано не тільки для США, а й Росії, бо це все відбуватиметься на її кордонах.

Очевидно, що взято курс на відновлення діалогу з провідними європейськими країнами. США не будуть намагатися одноосібно вирішувати питання в Європі. Звучать голоси про відновлення сили м’якої американської демократії, а не примітивної збройної сили. Нова сила полягатиме в силі переконань, компромісів і дипломатії. Такі зміни в американській політиці вже абсолютно зрозумілі.

Яку роль в політиці США буде відведено Україні?

Треба відверто говорити, що Україна не є в десятці зовнішньополітичних пріоритетів нового президента США. І бути вона там не могла. В Обами набагато складніша і напруженіша програма дій в зовнішній політиці. Звича йно, Україна входить в перелік проблемних питань, які стоять перед США, переважно в розрізі відносин США та Росії. Адже команда Обами категорично заперечує право Росії на диктат на сусідні з нею країни. Особливо це стосується пострадянських країн, де Росія має претензії на право визначати їх геополітичний вибір.

Це право буде відкинуто адміністрацією Обами, хоча зараз ще не зрозуміло, яким чином будуть складатися відносини Росії зі США. Але те, що там не буде таких теплих відносин, як у Буша та Путіна, – це зрозуміло. Ніхто вже не буде зазирати у вічі один одному і казати, що побачив там «блакитне небо і добру людську душу». Така риторика залишилася в минулому. Там будуть серйозні реалістичні кроки. Звичайно, Обама не хоче «холодної війни», не в його інтересах допустити міжнародну ізоляцію Росії. Але діяти вони будуть достатньо жорстко. В цьому плані обіцянки сприяти вступу України до НАТО залишаться в силі. У них є програма щодо України, і вони будуть її виконувати.

НАТО зараз дає зрозуміти, що нас там поки не чекають... Чому так стається?

Ситуація абсолютно зрозуміла – нам дають зрозуміти, що поки у нас в політиці хаос твориться, то нам нічого не світить. В усьому світі до мене підходять люди і питають, що у нас твориться і коли це закінчиться. Поки так триватиме, ми нічого не можемо.

Якщо керівництво держави не схаменеться, то ми проґавимо всі шанси, які є. Україна може повернутися до ситуації десятирічної давності, коли була повна невизначеність з нашими перспективами, а в політиці панувала «багатовекторність». Зараз м’яч на нашій половині поля, лідери держави мають це зрозуміти. США не змінять своє позитивне ставлення до нас, але результат буде тоді, коли у нас керуватиме країною один голос, а не кілька.

Комментариев нет: